Після нежитю або ГРВІ іноді виникає відчуття, ніби вухо закрите ватою: звуки стають приглушеними, власний голос звучить незвично, а під час ковтання чути клацання. Найчастіше причина не у воді чи сірчаній пробці, а в порушенні роботи слухової труби. Проте схожі відчуття можуть супроводжувати запалення середнього вуха, тому важливо розрізняти ці стани.
Як нежить впливає на слух
Слухова, або євстахієва, труба з’єднує середнє вухо з носоглоткою. Вона вирівнює тиск по обидва боки барабанної перетинки та забезпечує відтік секрету. Під час вірусної інфекції слизова носоглотки набрякає, і отвір труби може звужуватися. Через це тиск у середньому вусі змінюється, а слух тимчасово погіршується.
Такий стан називають дисфункцією слухової труби. Він не тотожний гострому отиту: при отиті в порожнині середнього вуха розвивається запалення, нерідко з накопиченням рідини. Самостійно відрізнити ці причини за відчуттям закладеності складно.
Які симптоми потребують огляду
Незначна закладеність після застуди іноді минає разом із набряком слизової. Але поява болю, виділень або вираженого погіршення слуху змінює ситуацію.
Звернутися до медичний центру варто, якщо є такі симптоми:
- біль у вусі, який наростає або заважає спати;
- підвищена температура разом із болем у вусі;
- виділення рідини чи гною зі слухового проходу;
- закладеність, що не зменшується після одужання;
- помітне погіршення слуху на одне або обидва вуха.
Раптова втрата слуху, навіть без болю, потребує термінової медичної оцінки: її причиною може бути не лише запалення, а й ураження внутрішнього вуха. Сильне запаморочення, слабкість м’язів обличчя або набряк за вухом також не можна залишати без уваги.
Як лікар визначає причину
Під час прийому отоларинголог уточнює, коли виникла закладеність, чи передували їй нежить або ГРВІ, чи є біль, температура, виділення з вуха та погіршення слуху. Потім за допомогою отоскопа оглядає слуховий прохід і барабанну перетинку.
Якщо є підозра на порушення вентиляції середнього вуха, проводять тимпанометрію. Вона дозволяє оцінити рухливість барабанної перетинки та тиск у середньому вусі, виявити ознаки накопичення рідини.
При зниженні слуху призначають аудіометрію, щоб визначити ступінь і характер порушення. За результатами обстеження лікар розрізняє дисфункцію слухової труби, гострий середній та ексудативний отит і обирає відповідну тактику лікування.
Чого не слід робити вдома
Спроби самостійно «прочистити» закладене вухо іноді посилюють проблему. Особливо небезпечно використовувати сторонні предмети або краплі без розуміння стану барабанної перетинки.
До огляду лікаря-отоларинголога краще уникати таких дій:
- очищення слухового проходу ватними паличками глибоко всередині;
- закрапування спиртових розчинів чи інших препаратів;
- інтенсивного продування вуха із затиснутим носом;
- прийому антибіотиків без призначення.
При вірусній інфекції антибіотики не прискорюють одужання. Якщо ж лікар підтвердить бактеріальний середній отит, рішення про лікування залежатиме від віку, тяжкості симптомів і результатів огляду.
Як зменшити ризик ускладнень
Під час нежитю важливо підтримувати комфортну вологість повітря, пити достатньо рідини та обережно очищати ніс. Сольові розчини можуть полегшити видалення слизу, але не лікують отит безпосередньо. Судинозвужувальні засоби для носа слід застосовувати лише короткочасно та відповідно до інструкції.
Якщо після зникнення нежитю слух не відновлюється, причину варто перевірити. Тривале накопичення рідини в середньому вусі іноді потребує спостереження та додаткової оцінки слуху.
КОМЕНТАРІ