Якість природної води оцінюється у порівнянні з рибогосподарськими нормативами – гранично – допустимими концентраціями (ГДК).

Як повідомляють у Черкаському обласному гідрометцентрі, у 3-му кварталі цього року із Кременчуцького водосховища в районі міста Черкаси було відібрано 36 проб води.
У кожній із цих проб визначили більше 30 показників, які характеризують якість води.

Було встановлено, що феноли перевищують ГДК у 3-6 раз. Концентрації важких металів (мідь, цинк, манган. залізо) у 1,4 – 5 разів. Концентрації хрому шестивалентного до 6 разів. Також зафіксовані перевищення по сполукам азоту до 1,3 ГДК. Показники по хімічному споживанню кисню, які у 2,3 рази перевищують допустиму норму, свідчать про забруднення води органічними речовинами.

Все це – результат того, що у річку шорічно скидається велика кількість стічних забруднених вод: промислових, сільськогосподарських та побутових, а Дніпро, за даними науковців, фактично втратив здатність до самоочищення.

Більшість контролюючих показників в межах міста не суттєво відрізняється від показників фонового створу (вище міста). Тобто річка Дніпро приносить до території Черкас вже помірно забруднену поверхневу воду. В межах міста більшість контролюючих показників зростає у 1,1 – 1,3 рази. В літній період забруднення води посилюється через розмноженням синьо-зелених водоростей та їх відмирання.

На ці процеси витрачається присутній у воді кисень. Так, у серпні його концентрації зменшились до 5,1 мгО/дм3 при допустимому значенні 6,0 мгО/дм3. Це негативно відображається на диханні водних організмів, особливо риб.

Неякісна поверхнева вода придатна для вживання тільки після додаткової очистки. Якщо із крана тече вода із запахом хлору, то така вода потребує додаткової очистки від хлору, оскільки при кип’ятінні хлорованої води утворюються нові шкідливі для здоров’я людини хімічні сполуки.