blank

Два роки і сім місяців Михайло Чеботарьов з села Пекарі на Канівщині був у російському полоні. Півтора року з яких його сім’я не знала, чи він живий. Військового повернули в Україну 25 травня в межах триденного обміну “1000 на 1000”, розповіла Суспільному дружина Інна.

За словами Інни, Михайло Чеботарьов пішов на війну добровольцем 8 березня 2022 року. Після першого поранення і відновлення повернувся в танкову бригаду.

“Послали на Херсон у бій прямо, вони потрапили у вогняний мішок і їх там забрали в полон, побили танки й забрали в полон. І це він у полоні був, ми його шукали, а потім син наткнувся на фотографію, де їх беруть у полон, виставила та сторона російська”.

Відтоді родина шукала захисника півтора року та сподівалась на його повернення, додала Інна, їздили у Київ на акцію на Майдан Незалежності:

“Дуже переживали, шукали, нервували, особливо коли передавали тіла наших хлопців. Теж переживали, чи нічого з ним не сталося там, хоча б в полоні, бо багато ж і полонених передавали, що закатували. Ну, а так чекали, сподівалися на краще”, — розповіла Інна.

З її слів, родина очікувала на дзвінок після кожного обміну:

“У перший день, то я якось перешукала все, передивився, ждала, що ось зателефонують, що будуть його обмінюватити. Ну, ніхто нам не зателефонував, і то ми так самі собі шукали. А на другий день я вже наче зневірилася, чи буде він там, чи не буде”.

Донька захисника Алла додала, що чекали його не лише члени родини, а й улюблена собака Ірма:

“В нас є трактор, тато їздив ним на роботу, а Ірма з ним їздила постійно. І коли брат заводив трактор, щоб прогріти, і він 40 хвилин працював, то вона залізла всередину — думала, що це тато повернувся. Сиділа і чекала доки тато прийде — їхати з нею на роботу. Так вона бідненька і не дочекалась, засмутилась і повернулась назад”.

Першою реакцією на новину про звільнення чоловіка з полону був шок, розповіла Інна Чеботарьова:

“Одразу так було несподівано, що я наче злякалася, я не знаю, в мене було таке наче ступор якийсь, що сльози градом течуть, і нічого до пуття сказати не можу. Він собі там плаче, а я тут плакала. А тоді сказала дітям своїм, що батька нашого повернули з полону”.

12 червня Михайлу виповниться 60 років. За словами доньки Алли, їй не віриться, що тато повернувся, вона мріє про зустріч та спільний відпочинок, як в дитинстві:

“У нас взагалі такий відпочинок можна сказати активний. Ми завжди ходили на Дніпро і оце в нас там юшка, ми рибку ловили, м’ясо смажили. Ну в основному такий відпочинок у нас був. Хочеться все те саме повторити й звичайно сходити на річку, на Дніпро обов’язково, ну звичайно хочеться дати йому побільше відпочинку і морального спокою”.

Після звільнення з полону, Михайло телефоном ділився планами розширити господарство:

“Хоче курочок, качечок, ну і сказав, що може купити козу. Ну ще не знаю, ми ще так не обговорювали, а це він так розмовляв з нами, то каже — «раптом що, купимо козочку», а я сказала, що будемо шукати козочку. Я всім кажу, щоб вірили до останнього, вони там дуже сподіваються, що їх вдома чекають”, — розповіла дружина захисника Інна.

Найголовніше під час очікування — не опускати руки, додали рідні звільненого з полону:

“Я собі говорила, що тато сильний духом, він справиться в нас, він молодець, він точно справиться. Я так себе налаштовувала”, — розповіла донька Михайла.