Колекція Національного музею декоративного мистецтва України зберігає унікальний глиняний витвір — «Дволикого лева» з села Сухини на Черкащині. Це не просто посудина — це мистецький артефакт, який нагадує про славетне гончарне минуле села, про яке нині майже не згадують, пише «Чераський край».

Село Сухини (нині — Звенигородський район) колись було осередком гончарства нарівні з такими знаними майстрами глини, як Косів, Опішня чи Бубнівка. У XVIII–XIX століттях гончарство тут було сімейною справою, яка передавалась із покоління в покоління. На межі XIX–XX століть у селі нараховувалося понад 40 родин гончарів, які виготовляли переважно побутовий посуд. Серед них були й справжні митці.

Один із їхніх витворів — зооморфна посудина «Дволикий лев», яка нині зберігається у фондах музею. Вона виготовлена у XVIII–XIX століттях і призначалася для святкових напоїв — вина чи горілки. Цей глиняний лев із двома людськими обличчями — одне усміхнене, інше сумне — вражає не лише незвичною формою, а й глибокою символікою.

«Це справжній витвір мистецтва, що поєднує у собі техніки гончарного круга, ручного ліплення, гравіювання, розпису, глазурування та застосування ангобів», — розповідає старша наукова співробітниця Олена Райкова.
Ангоби — фарби на основі рідкої глини — використовувались для зміцнення виробу та надання йому кольору. Завдяки їм «Дволикий лев» не просто предмет побуту, а естетичний об’єкт, здатний передати емоції, настрій і художнє бачення майстра.

Цей лев — не лише мистецький витвір, а й символ: він уособлює добробут і статус родини, яка могла дозволити собі такий посуд. Його подвійне обличчя, можливо, натякало на мінливість долі або ж символізувало рівновагу між радістю і сумом у житті.

На жаль, історія сухинських гончарів майже забута. Невідомо, коли погас останній гончарний горн у цьому селі й чи залишилися інші подібні шедеври. Проте «Дволикий лев» залишається живим свідченням високої культури та майстерності, які колись існували на Черкащині.

«Ці вироби збагачували не лише побут, а й духовний світ українців», — підсумовує дослідниця.