У 2024 році випускники черкаських шкіл складатимуть мультипредметний тест за новим правописом. Його Кабмін ухвалив 22 травня 2019 року. П’ятирічний перехідний період добіг кінця, тож тепер лише нові норми є правильними. Правописна система врахувала нові моменти, нові слова, зокрема, іншомовні, розповіла Суспільному кандидатка філологічних наук Людмила Ющенко.
Учні Золотоніської гімназії імені Скляренка часто бувають на уроках онлайн — через повітряні тривоги. Однак це не заважає готуватися до мультипредметного тесту, зазначила учениця Євгенія Шитік. Українську мову, розповіла вона, обожнює, тож проблем із новим правописом не виникає:
“Дивлюся, розбираю відеоуроки, роблю пробні тести на «Всеосвіті» і на інших платформах”.
На “перехідний” період до нового правопису учні мали п’ять років. Увесь час їм наголошували на змінах, тож не вивчив тільки лінивий, вважає вчителька української мови Вікторія Сіньова.
“Ми постійно повторювали з ними, проходили заново всі ці теми. Новий правопис містить деякі «родзинки» з правопису 1928 року, тож ми, можна сказати, повертаємося до наших коренів. Я тільки «За», підтримую його абсолютно”, — розповіла вона.
Новації є, але їх не так багато, додала вчителька. Наприклад, поява слів, які починаються на літеру “и”:
“Якщо раніше було «ірод», «ірій», то зараз з’являється літера «и» і ми говоримо «ирод», «ирій». Але діти знають, що ні в якому разі не «индик». Такого слова немає”.
Правила не важкі, якщо їх вчити, вважає випускниця Надія Матюшка. До НМТ за новим правописом вона готова.
“Трішки було складно запам’ятати, як пишуться слова з «пів». Раніше можна було писати і разом, і окремо, і через апостроф. А тепер вони вже пишуться зовсім по-іншому”, — додала школярка.
Дев’ятикласник Артем у нових правилах ще плутається. Але, пояснив, винен не новий правопис, а він — бо не довчив. Додав: за два роки до НМТ усе надолужить:
“В принципі, це реально, було б бажання”.
Дев’ятикласниці Єлизаветі нові норми зрозумілі. Головне, пояснила вона — слухати вчителя на уроках:
“Так, є трохи незвичні слова, тоді питаємо у вчительки. Вона нам пояснює, що вони означають і звідки походять”.
Для деяких учнів, наприклад, третьокласників, перехід на новий правопис буде непомітним, бо старого вони ще не вчили, розповіла вчителька Наталія Галат.
“Вони знають, що потрібно навчатися. Ми вказуємо на наголос, на написання подвоєння, і чи пишуться слова разом або окремо”, — пояснила вона.
Діти сучасні, тому і форми роботи на уроках відповідні, додала вчителька:
“Наприклад, «диктант шпигуна». Це коли тексти диктантів прикріплюють до стін і кожен із членів команди по черзі стає «шпигуном», щоб подивитися частину тексту. Використовуємо також метод «фішбоун» — це коли дітки свої асоціації до слова записують, як скелет риби, або кубик Блума — коли використовується спеціальний кубик, на гранях якого нанесені опорні слова-запитання”.
Новий правопис — це вимога часу, адже мова постійно змінюється, пояснила кандидатка філологічних наук Людмила Ющенко:
“З’являються ще якісь певні нові моменти, нові лексеми, зокрема, іншомовні. І звісно, правописна система це все має враховувати”.
П’ять років на перехід були достатніми і для учнів, і для вчителів, вважає пані Людмила. Тим більше, що новацій не так багато, а деякі з них навпаки спрощують правила:
“Візьмімо для прикладу написання «пів» із словами. Якщо раніше у нас було три правила: «пів» ми писали із загальними назвами разом, перед йотованими — з апострофом, а і з власними назвами — через дефіс, то тепер усі ці правила об’єднали і маємо дуже просте написання”.
Частину слів тепер пишемо, як чуємо. Це має зменшити кількість помилок на НМТ, додала філологиня:
“Це такі слова, як Ігорьович, Лазарьович. Якщо раніше ми мали в них «о», то сьогодні маємо м’який знак і «о». Тобто теж легко запам’ятати”.
КОМЕНТАРІ