Викликають велике подивування деякі дії московського митрополита Черкас Феодосія. Днями він записав шокуюче абсурдністю і нахабством відеозвернення, де він типу “відповів” на рішення громади Свято-Стрітенського храму перейти до Православної церкви України та на заяву міського голови Черкас Анатолія Бондаренка усіляко сприяти процесу переходу до української церкви інших московських парафій. Додамо, що після повномасштабного вторгнення процес відмови вірян від московської церкви став незворотнім, адже вона продовжує майже неприховано виправдовувати російську агресію та відмовляється відходити від імперської політики путіна.

Це відеозвернення Феодосія є показовим для тих, хто, можливо, ще сумнівався, що московська церква, по суті своїй, ніколи не стане українською. Зокрема, він називає нинішню війну українського народу за незалежність та взагалі існування Української держави та української нації та очищення від будь-яких імперських наративів – “правовим нігілізмом та анархією”. Чим ще раз підтверджує роботу церкви на загарбників. Ну, в принципі, від московських посіпак у рясах нічого іншого і очікувати було не варто, бо ж для них той “руський мір”, який нам путін намагається наслати разом з танками і ракетами, – це і є закон та порядок. І з усіма кривавими наслідками такого переконання. Тому тільки за оце одне речення, на нашу думку, Феодосій мав би змінити вишиту коштовностями рясу на смугасту піжаму. Втім, варто нагадати, що проти нього вже порушено кримінальне провадження за фактом колабораціонізму та розпалювання міжнаціональної ворожнечі, тож, можливо, його “священицький шлях” іще матиме прийнятий на росії етап – практичного вивчення тюремних “панятій”.

І ще один доказ того, що московська церква – це агентура фсб, коли Феодосій, не криючись, розмірковує про те, як він та інші церковні діячі завжди втручалися у вибори. Тут також можна нагадати, що саме ця церква відкрито, нехтуючи будь-які закони, підтримувала саме проросійські політичні сили і відвертих агентів кремля на всіх виборах, що відбувались в Україні. Не змигнувши оком вони агітували за “правильних” кандидатів прямо під час служб, роздавали прямо в храмах агітаційну літературу, і навіть грозили парафіянам всякими негараздами, якщо вони підуть “проти волі церкви”. Зрештою, цим вони продовжили займатись і після початку великої війни, мовляв, завжди ж можна було працювати проти Української держави, то чому ж не можна тепер? Тож оті намагання пробити на сльозу, стаючи в позицію “мучеників”, які “страждають через віру”, Феодосію навряд чи допоможе змінити думку громади, коли вона нарешті прозріла. А згаданий  митрополитом “бідний” піп названої вище парафії, якому довелося вибратися із збудованої громадою будівлі при храмі, де він до цього жив разом з сім’єю, – тут до болю нагадує вірусний відеомем про вигнаних із Криму росіян. Хто ж не пам’ятає представницю загарбників, яка втікаючи плакала на камеру: “Савсєм нє хачу уєзжать. Тут всьо так душевно било, па-дамашнєму”. Ну, звісно. Путінці ж спочатку віджали в українців землю, хати, майно і збирались там “спокійно, по-душевному” жити, бо так російська імперія робила завжди, висилаючи цілі народи в Сибір. А тепер їм нарешті дали по писках. І з Черкас московські попи явно не хочуть “уєзжать”, бо ж це означає покидати багаті приходи, комфорт і можливість заробляти статки. У обідраній російській глибинці, що смердить перегаром і фекаліями, навряд чи можна буде дозволити собі таке райське життя. Та й перед “кураторами” в погонах, які дозволяли жирувати, пропагуючи в Україні російські скрєпи, якось “не удобно получається”. Тож Феодосій і обіцяє рішуче піти в підпілля! І ми не сумніваємось, що піде, бо ж у фсб їх цього добре навчали і спитають. Так що нашій владі і правоохоронцям треба якось підсуєтитись, щоб рішучіше повідправляти цих ворожих резидентів на історичну батьківщину.

Можливо, саме тому Феодосій так злякався публічної заяви мера. Бондаренко вміє бути першим у політичних процесах, а очищення від ворожої церкви, – нині суспільно затребуваний процес. Тож, мабуть, саме тому, за старою кдбістською звичкою піп пускає в хід найпідступніші і найхитріші маніпулятивні інструменти: мовляв, це ж “я тебе мером зробив”! Начебто Анатолій Бондаренко виграв вибори двічі підряд тільки тому, що на нього зійшла “ангельська благодать” після благословення митрополита. Ага! То на росії на посполитих із москви сходить “благословення” у вигляді вказівок, хто має стати наступним царем-батюшкою. Українці ж звикли самостійно ходити на виборчі дільниці. Тому пан “полковник Феодосій” (хай вибачає, бо не знаємо, яке там у нього звання в фсб) трохи не подумав, що його “ангельська благодать” для нас – абсолютно не аргумент при обранні мера. Є всякі агрументи, в тому числі і не дуже хороші, але вже точно не цей.

А найбільшим апофеозом самодурства, що викликає просто регіт у нормальної людини, є “глибокодумне” твердження Феодосія, що лад у сім’ї мера теж залежить від його благословення. Це вже навіть не класичний російський шовінізм, що, мовляв, жодна українська родина не може бути щасливою, здоровою, успішною без московської церкви, а якась хвороба. Прямо уявляємо, як кожен черкасець лягає в ліжко із своєю (своїм) благовірними з думками про благословення Феодосія і його благодать. Або щоразу перепитують своїх дітей, чи взяли вони з собою до школи, десь там поміж печеньок та яблук, феодосієву благодать? Мусимо розчарувати: ні! І не треба нам вона. Без його “російської благодаті” нам жилося б набагато краще, без сирен і шахедів на голову.

Варвара Горова

Детальніше можна подивитися у відео: