У Черкасах триває перейменування вулиць у межах декомунізації та дерусифікації. Серед запропонованих топонімічною комісією назв виникли дискусії навколо назви Гостромогильна, розповів Суспільному член топонімічної комісії, черкаський історик Віталій Масненко.

За його словами, питання щодо назви Гостромогильна в людей виникають через те, що люди її асоціюють зі словом “могила”.

“У наших громадян складалося враження, що це якось пов’язано з могилою, цвинтарем. Насправді в українській традиції могилою називалася не цвинтарна яма, куди спускалася труна. А могилами називали кургани, пагорби. Згадайте, свого часу Шевченко заповідав поховати його на могилі, а не в могилі, тобто на кургані, де за звичай козаків ховали”.

Чому Гостромогильна

За словами Віталія Масненка, на колишній Гостромогильній вулиці, нині Волкова, у XX столітті зберігалися рештки скіфського кургану.

“Ще до 30-х років 20-го століття там зберігалися рештки скіфського кургану. За його розмірами та формою, це, очевидно, був царський курган. І нині є надія, що той курган не був пограбований. Ясно, що його знесли. На поверхні вже немає кургану. А те, що було під ним, можливо, і збереглося. Археологи, зокрема, Михайло Сиволап, цим займаються. За словами археологів, на цьому місці немає ніякої забудови. За нормальних умов, коли ми переможемо у війні проти Росії, в археологів буде більше можливостей, то буде цікаво, коли ми серед нашого міста знайдемо поховання скіфського царя. Це буде унікальний випадок в Україні. Я не знаю жодного міста, де йшла б вулиця там, де був похований цар”, – прокоментував Віталій Масненко.

blank

Курган “Гостра могила”

У Черкаському міському археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини пояснили назву кургану “Гостра могила”.

Старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Дмитро Куштан розповів, що територія, на якій нині розташовані Черкаси тисячоліття тому мала інший вигляд.

“Це була рівнинна лісостепова надзаплавна тераса правого берега Дніпра, домінантами якої виступали численні кургани. Ці земляні поховальні споруди почали насипати ще за доби ранньої бронзи (III тисячоліття до нашої ери). Курганні поховання практикувалися протягом усієї доби бронзи, а також у ранньому залізному віці – в скіфський час (VII–III століття до нашої ери). Згодом курганні споруди перетворилися на своєрідні ландшафтні маяки-орієнтири, за допомогою яких можна було орієнтуватися в переважно рівнинній місцевості. Нерідко їм присвоювалися власні назви. Так в «Описі Черкаського замку» 1552 року згадуються Сугаревий та Великий кургани. Ще в середині – другій половині ХІХ століття поблизу Черкас фіксувалися кургани: Оплакана та Збаражні могили біля колишніх сіл Змагайлівка, Цісарська та Рядові могили біля села Цісарська Слобода (нині – Червона Слобода)”, – роз’яснив Дмитро Куштан.

Один такий курган – “Гостра могила” – до 1930 років знаходився безпосередньо на території міста. Пам’ять про нього збереглася в місцевому мікротопонімі – це вулиця Гостромогильна.

“Частина вулиці названа іменем радянського космонавта Волкова, інша – забудована). Про курган «Гостра могила» згадує унікальна світлина, яка зберігається у фондах Черкаського обласного краєзнавчого музею. На ній зображено останець кургану, на фоні якого стоїть молодий чоловік (можливо співробітник музею). На звороті світлини напис: «Рештки Гострої могили. Черкаси» і дата: «21.V.1932 р.». Курган був заввишки близько п’яти метрів і мав конічну форму (звідси й назва)”, – розповів старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Дмитро Куштан.

За його словами, очевидно, невдовзі після того, як було зроблено фото, останець насипу був остаточно знівельований: будь-яких згадок про його дослідження знайти не вдалося.

Місце розташування кургану “Гостра могила” позначено жовтим колом на старій карті Черкас 1893 року. Нині замість вулиці Монастирська – вулиця Кобзарська (комуністична була – Вербовецького), пояснив історик Сергій Шамара.

blank

За словами Дмитра Куштана, наявні дані дозволяють локалізувати місце “Гострої могили”:

“Це приблизно на місці теперішнього дитсадка № 78 «Джерельце» (по вулиці Кобзарська, 38)”.

Краєзнавці сподіваються: можливо, колись вдасться дослідити цю територію за допомогою новітніх геофізичних методів та виявити поховальну камеру основної могили, яка знаходилася під курганним насипом.