Проти подібних заводів протестують у всій Європі, бо не вважають їх екологічно чистими. Звісно, люди, які хоч трохи вчили в школі хімію, розуміють, що при спалюванні, як і при будь-якій іншій хімічній реакції, речовини не зникають безслідно, а просто переходять в інші форми – випаровуються в повітря, випадають в осад. І часто те, що палили, менш отруйне від того, що вийшло після цього…

Тисячі тонн небезпечних пестицидів з могильників та хімічних складів з усієї України невдовзі опиняться в Черкасах. Компанія «UKRAVIT» на своєму підприємстві «Фабрика агрохімікатів» збирається утилізувати їх. Раніше Україна вивозила небезпечну отруту в Європу, адже її знищували на найновіших підприємствах у Франції та Швейцарії.

Однак тепер ситуація змінилася. Намагаючись якомога швидше захопити величезний ринок аграрної України й ближнього зарубіжжя підприємство Віталія Ільченка заявило, що віднині перероблятиме небезпечні відходи в Черкасах. Рішення вже ухвалено: ніяких громадських слухань, ніяких погоджень із екологічними активістами не буде. Бо ані на сайті підприємства про це не йдеться, ані сам власник про таку можливість не говорить. Тож мешканців Черкас у кращих радянських традиціях просто поставили перед фактом.

І, до речі, коли запрацює завод з утилізації в Україні, згідно з міжнародними угодами, ми вже не зможемо експортувати свої небезпечні відходи, а все будемо переробляти тут, та ще й муситимемо утилізовувати те, що привозитимуть з-за кордону.

Зрозуміло, що переробка пестицидів, за яку не наважилося взятися жодне інше підприємство в Україні, принесе його власнику  величезні прибутки. Якась дещиця перепаде працівникам. А що матимуть решта городян?

Сплачені податки? Вельми сумнівна компенсація, якщо врахувати, що директор підприємства Віталій Ільченко може «накласти руку» й на ці кошти. Бо вже заявив, що балотуватиметься на посаду міського голови Черкас. Виходить цікава ситуація: шкідливе виробництво розташовується в Черкасах, приносячи величезні прибутки його власникові, а місто отримує податки, якими знову розпоряджатиметься все той же Віталій Ільченко. Коло замкнеться!

«Це мені, це знову мені й це також мені! Я себе не обділив?» – легендарний розподіл «власності» за Попандопалом із відомого фільму найкраще підходить для опису ситуації, хоч герой фільму, звісно ж, нікчемний хлопчак у порівнянні з талантом Віталія Володимировича. Якщо його не спинити зараз, то завтра може виявитися пізно.

«Це буде повноцінна виробнича лінія з переробки холодильних, морозильних камер і кондиціонерів, а також інсинераторна піч, – пише сайт «UKRAVIT». – А зважаючи на те, що високі температури, необхідні для спалювання фреону, підходять і для утилізації непридатних для використання пестицидів, «UKRAVIT» першим в Україні почне утилізувати небезпечні речовини».

Поки Віталій Ільченко насолоджується роллю хімічного Колумба, який першим почав переробку небезпечних відходів в Україні, не зайве буде нагадати про долю інших дійових осіб. Адже на відкритті Америки збагатилися одиниці, а 70% аборигенів просто вимерли у перші 100 років. Вони не витримали натиску цивілізації, яка зруйнувала їхній світ, а, головне натиску небачених і невідомих хвороб, які принесли їм колонізатори.

Черкаси не встигли як слід насолодитися роллю полуничної столиці України, яку готував їм у своїх солодких прожектах попередній мер Сергій Одарич. Нинішні претенденти більш цинічні. Вони нічого не кажуть про славу пестицидної столиці, яку готують місту. Вони просто діють. І їхні дії страшніші від будь-яких слів!