Хеппі енд для “України”. Як активісти пропонують розвивати комунальний кінотеатр

Більше, ніж кінотеатр. Ентузіасти та громадські активісти протягом кількох днів працювали над концепцію розвитку комунального кінотеатру «Україна». Сьогодні заклад збитковий – його утримує міський бюджет. Активісти ж пропонують зробити в кінотеатрі культурний мультипростір і почати заробляти на цьому, пише “Громадське”.

Кінотеатр «Україна» запрацював ще в 1986-му році. Відтоді і протягом майже тридцяти років він існував за власний рахунок. Проте останні роки кінотеатр – збитковий. З міського бюджету щороку на його утримання виділяли кілька мільйонів гривень. Здебільшого ці гроші спрямовували на зарплату працівникам та оплату комунальних послуг. Утім цього року все може змінитися – частина депутатів виступила проти фінансування закладу з бюджету. Місцеві обранці дали гроші на зарплату працівникам кінотеатру лише до кінця березня. Тому невдовзі заклад або сидітиме без зарплати, або депутати ухвалять рішення, яке дасть поштовх змінам.

Тут найбільший екран у місті та другий екран у країні.

Аби реанімувати кінотеатр, громадські активісти об’єдналися в робочу групу. Вони вивчили успішний досвід хмельницького, вінницького та львівського кінотеатрів, проаналізували думки містян, бізнесу та експертів. На основі цього активісти разом із експертами столичної організації «Urban curators» розробили просторову концепцію розвитку кінотеатру, варіанти організаційної структури та бізнес-моделі.

«Воркшоп проходив чотири дні. Попередньо ми зробили опитування, зібрали інформацію. З відповідей черкащан зрозуміли: люди хочуть, щоб у кінотеатрі був суспільний простір, вони готові ходити в кінотеатр, якщо його модернізують. Лише мізерний відсоток написав, що нічого не треба змінювати. Основна маса бачить потенціал», – каже координаторка проекту Анастасія Івченко.

Це один із шести радянських кінотеатрів у Черкасах, який «вижив». Інші перетворилися в руїни чи стали комерційними об’єктами.

Активісти обробили масив інформації, дослідили усі приміщення кінотеатру та зробили висновки: увесь свій потенціал кінотеатр не використовував. Окрім прокатного кіна, тут можна показувати стрічки мовою оригіналу, ретро-фільми, документальне та некомерційне кіно. Тут пропонують зробити погодинну оренду для групових переглядів, проводити кіновечори з режисерами та транслювати спортивні змагання.

А ще в кінотеатрі може бути не тільки кіно: виставки, камерні концерти, арт-простір для художників, студія елементарного музикування, покази мод, молодіжний театр, сучасна бібліотека, кіношкола. Тут можна організовувати семінари, лекції, тренінги, TED-talks, наукові конференції, бізнес-форуми, зустрічі з письменниками, політиками, акторами та інше.

З-поміж усіх радянських муніципальних кінотеатрів країни, «Україна» збереглася чи не найкраще.

Аби заробляти, треба розробити правильну комунікацію із потенційними партнерами. Це насамперед чіткий прайс із усіма послугами, які може надавати кінотеатр. А головне – пропозиції мають бути конкурентоспроможними. Бо до сьогодні, наприклад, погодинна оренда залу кінотеатру була дорожчою, ніж у Будинку культури імені Кулика та кінотеатрі «Салют».

«Ми давали поради і бізнесового характеру, які можна втілювати вже зараз. Дах можна використовувати, не вкладаючи великих ресурсів. Площа перед кінотеатром – просто величезна. Ми думали, що там можна і кіно робити, щоб привернути увагу до кінотеатру. Ще треба поговорити з орендаторами, щоб упорядкувати фасад, бо зараз там кричуща реклама», – додає Анастасія Івченко.

Наступний крок – це просування концепції розвитку кінотеатру. Без рішення міських депутатів не обійтися.

«Основну частину ми зробили – ми це напрацювали. Тепер допомагатимемо робити те, що в наших силах. До прикладу, «Промолодь» і «Київський діалог» домовилися з директоркою кінотеатру провести зустрічі, щоб напрацювати конкретний план дій. Але з боку міської ради поки що великої зацікавленості немає. Ми їх запрошували на презентацію, але по суті відгукнувся тільки департамент освіти та гуманітарної політики (ред. – кінотеатр на балансі цього департаменту)», – говорить Анастасія Івченко.

Хто вже готовий наповнити простір кінотеатру:

• Студія елементарного музикування.
• Ігровий клуб – можуть орендувати простори під проведення настільних ігор.
• Благодійний фонд «Урожай-Громаді» – готові орендувати під разові заходи.
• Відкрита громадська майстерня Precious Lab – готові проводити разові події і майстерні, зацікавлені в оренді приміщення.
• Козацько-кобзарський фестиваль «Дума про волю».
• Арт-фестиваль «Повітова Фанаберія» – створення мистецького центру, локація для фесту.
• Черкаська регіональна кінокомісія – можуть організовувати творчі зустрічі з режисерами та знімальними командами.
• Державна агенція з питань кіно – можуть давати свої фільми у прокат, привозити режисерів і акторів.
• Вуличний театр Джайра – міжнародний арт-проект зі штаб-квартирою в Черкасах. Готові розглядати територію як базу для тренувань, робити періодичні виступи дитячих і дорослих груп. Можуть надавати звукове обладнання на разові заходи.
• Промолодь – готові організовувати кінопокази та освітні заходи. Можуть надавати стільці на разові заходи.
• GDG – кілька разів на рік готові орендувати локацію для великих івентів.