Управління інформаційної політики продовжує цикл матеріалів, у яких роз’яснює нові назви черкаських вулиць. Нагадаємо, на сесії Черкаської міської ради 22 грудня перейменували 106 міських топонімів.

Багато черкаських вулиць і провулків замість назв, пов’язаних із радянським минулим і російською історією, отримали найменування на честь видатних діячів сучасної Черкащини та України. Так, відтепер у Черкасах є вулиці Володимира Івасюка, Павла Поповича, Михайла Брайчевського, Ігоря Турчина, Валерія Лобановського, провулки Віктора Клименка, Сергія Фурсенка, Станіслава Губаря, сестер Гоменюк, Леоніда Каденюка, Михайла Слабошпицького, Макара Мухи, Діани Петриненко, Галини Дидик, Віри Борушевської, Надії Попової, Василя Захарченка, Марії Приймаченко, Наталі Лівицької-Холодної, Івана Фізера, Сергія Проскурні.

Вул.Володимира Івасюка (попередня назва – вул.Бориса Захарченка)

Володимир Михайлович Івасюк (4 березня 1949 — 24/27 квітня 1979)  —український композитор-виконавець, музикант, один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. Професійний лікар, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, виконавець пісень, живописець.

Вул. Павла Поповича (вул.Космонавтів)

Павло Романович Попович (5 жовтня 1930— 29 вересня 2009)— український радянський льотчик-космонавт № 4, перший космонавт-українець, генерал-майор авіації (1976), кандидат технічних наук (1977). Двічі Герой Радянського Союзу (18.8.1962 та 20.7.1974). Депутат Верховної Ради УРСР 6–11-го скликань.

Вул. Михайла Брайчевського (вул.Некрасова)

Брайчевський Михайло Юліанович ( 6 вересня 1924 —  23 жовтня 2001) — український історик та археолог. Лауреат премії ім. М. Грушевського, лауреат премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів, член Української вільної академії наук (США), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, голова Київського осередку Українського історичного товариства ім. М. Грушевського, заслужений діяч науки і техніки, почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Вул. Ігоря Турчина ( вул.Романа)

Ігор Євдокимович Турчин (16 листопада 1936 — 07 листопада 1993) — український гандбольний тренер. Заслужений тренер СРСР. Найуспішніший тренер в історії гандболу.

Створив команду «Спартак» (Київ) — 20-разового чемпіона СРСР, 13-разового переможця Кубку Європейських чемпіонів. За видатні досягнення в спорті Турчин і його команда занесені в Книгу рекордів Гіннеса.

У 1976 році був визнаний найкращим тренером світу. Підготував 20 олімпійських чемпіонів.

Вул. Валерія Лобановського (вул. Субботіна)

Валерій Васильович Лобановський (6 січня 1939 — 13 травня) — видатний радянський футболіст, радянський та український футбольний тренер. Багаторічний наставник «Динамо» (Київ), на чолі якого двічі вигравав Кубок володарів кубків УЄФА. Тричі був наставником збірної СРСР, з якою став віцечемпіоном Європи 1988 року. Тренер збірної України у 2000—2001 роках. Один з найтитулованіших тренерів в історії світового футболу. Заслужений тренер СРСР та України. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня, Герой України (посмертно).

Пров. Віктора Клименка (пров.Б. Хмельницького)

Клименко Віктор Іванович (01 травня 1932 – 17 травня 2022) — український живописець і графік. Заслужений діяч мистецтв України. Працював художником Дніпропетровської студії телебачення та Черкаського художнього-виробничого комбінату.

Протягом 2002—2015 рр. — викладав на кафедрі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького.

Автор історичних композицій, портретів історичних діячів. Учасник всеукраїнських та міжнародних художніх виставок. Окремі полотна зберігаються у Черкаському, Уманському краєзнавчому музеях, Корсунь-Шевченківському історико-культурному заповіднику (Черкаська область).

Пров.Сергія Фурсенка (пров. Волкова)

Сергій Михайлович Фурсенко (15 вересня 1937 — 29 січня 2018) — український архітектор, що працював у Черкасах, лауреат Шевченківської премії.

Найвідоміші архітектурні проєкти Сергія Фурсенка: ресторан «Славутич» у Черкасах; Будинки культури у місті Сміла та м.Городище, адміністративно-торговельний центр у селі Матусів Шполянського району; Черкаський обласний краєзнавчий музей; палац культури «Дружба народів» у Черкасах; інтер’єр музею «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Пров. Станіслава Губаря (пров.Зої Космодем’янської)

Губар Станіслав Іванович (16.02.1936 – 16.08.1996) – доктор економічних наук, професор, колишній завідуючий кафедри економіки, організації і управління виробництвом Черкаського інженерно-технологічного інституту (нині Черкаський державний технологічний університет), член товариства «Заповіт», делегат Установчого з’їзду Народного Руху України, член Великої Ради Народного Руху. Член Національної ради Демократичної партії України та перший голова Черкаської обласної організації Демократичної партії України. Автор біля 100 наукових праць, у тому числі 5 монографій. Почесний громадянин міста Черкаси – посмертно.

Провулок сестер Гоменюк (пров.Лермонтова)

Сестри Ярина Остапівна та Софія Остапівна Гоменюк народилися в селі Родниківка (колишня Війтівка) на Черкащині. Майстрині  українського народного декоративного розпису. Роботи знаходяться в Київському державному музеї народного декоративного мистецтва України (м.Київ), Черкаському обласному художньому та Уманському районному краєзнавчому музеях, Канівському музеї народного декоративного мистецтва, Запорізькому художньому музеї, а також приватних колекціях.

Пров. Леоніда Каденюка (пров.Космонавтів)

Леонід Костянтинович Каденюк (28 січня 1951 — 31 січня 2018) — український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання (2002-2006), Народний Посол України, Герой України (1997), кавалер ордена “За заслуги” III ступеня (2011)[2], кавалер ордена “За мужність” (1998). Удостоєний медалі “За космічний політ” (1997).

Пров. Михайла Слабошпицького (пров.Ломоносова)

Михайло Федотович Слабошпицький (28.07.1946 – 30.05.2021)— український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, дитячий письменник, член Національної спілки письменників України, шевченківський лауреат 2005 року за роман-біографію «Поет із пекла».

Пров. Макара Мухи ( пров.Макарова)

Муха Макар Корнійович (29 березня 1906, с. Михайлівка, Кам’янський район, Черкаська область — 26 квітня 1990, Черкаси) — український художник. Заслужений майстер народної творчості (1967), нагороджений орденом «Знак Пошани» (1971). Твори М. К. Мухи прикрашають експозиції багатьох музеїв України, більше 40 робіт зберігається у фондах Кам’янського державного історико-культурного заповідника. Є твори в музеях Канева.

Пров. Діани Петриненко (пров.Матросова)

Діана Гнатівна Петриненко  (8 лютого 1930, Білоусівка поблизу Драбова, Черкащина — 17 листопада 2018) — українська співачка (сопрано).

Народна артистка СРСР (1975). Лауреатка Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1972). Лауреат Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Відні (1959).

Дружина журналіста Гаринальда Петриненка, мати співака Тараса Петриненка, рідна сестра Івана Паливоди (1924—2004) — українського співака і педагога.

У її концертних програмах — вокальні твори М. Лисенка, Д. Січинського, Я. Степового, К. Стеценка, С. Рахманінова, М. Глінки, В. А. Моцарта, Й. Гайдна, Л. Бетховена. Дж. Верді, О. Білаша, Г. Майбороди, Ю. Мейтуса.

Виконувала партії сопрано в 9-й симфонії Л. Бетховена, ораторії «Пори року» Й. Гайдна, «Реквіємі» В. А. Моцарта, кантаті «Радуйся, ниво неполитая» М. Лисенка, виконувала українські та російські народні пісні, арії з опер. З особливою виразністю співала українські народні пісні та романси українських композиторів.

Пров. Галини Дидик (пров.Панфіловців)

Галина Томівна Дидик (псевдо: «Анна», «Молочарка»; 17 квітня 1912, с. Шибалин, нині Бережанський район, Тернопільська область — 23 грудня 1979, с. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область) — діячка ОУН, референт підпільного Українського Червоного Хреста, зв’язкова і довірена особа Романа Шухевича — головного командира Української Повстанської Армії.

Пров. Віри Борушевської (пров.Пацаєва)

Віра Григорівна Борушевська (30 травня 1929 – 12 травня 2021) – псевдо «Трава», голова Черкаської обласної організації всеукраїнського братства ОУН-УПА. 6 травня 2021 року Черкаський міськвиконком визнав Віру Григорівну «Борцем за незалежну Україну у ХХ столітті».

Пров. Надії Попової (вул.Пугачова)

Надія Марківна Попова (29 жовтня 1923 — 22 жовтня 1998) — народна артистка України. Народилася в селі Дубіївка, Черкаського району, В 1940 році вступила до Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого. Період нацистської окупації пережила з батьками  Дубіївці. У 1944 році працювала завідувачем бібліотеки Черкаського педагогічного університету. З осені того ж року продовжила навчання в інституті. Влітку 1947 року, закінчила інститут з відзнакою та вступила в трупу Черкаського драматичного театру імені Тараса Шевченка. За 50 творчих років зіграла 176 ролей. Почесна громадянка міста Черкаси.

Пров. Василя Захарченка (пров.Пушкіна)

Василь Іванович Захарченко (1 січня 1936 – 5 грудня 2018) – український письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. У літературу Василь Захарченко прийшов з журналістики, якою займався тривалий час після закінчення в 1958 році Київського університету. Спершу працював газетярем у Кременчуці, потім переїхав у шахтарський край, був редактором у видавництві «Донбас».

З 1969 письменник жив і працював у Черкасах. Автор збірок «Лозові кошики» (роман «Ярмарок» та низка оповідань), «Велика Ведмедиця», до якої увійшли повісті «Мобілізовані», «Котилися вози з гори» і повість у новелах «Велика Ведмедиця» та добірка оповідань про війну і сьогодення («Діти», «Пивиха» та ін.), повісті «Клекіт старого лелеки», «Великі лови» та ін.

Василь Захарченко вважав, що «спілкуючись російською, ми вбиваємо Україну щоденно, щогодинно, щохвилинно…»

Пров. Марії Приймаченко (пров.Раскової)

Марія Оксентіївна Примаченко (також Приймаченко, 30 грудня 1908 (12 січня 1909) — 18 серпня 1997) — українська народна художниця в жанрі «наївного мистецтва»; лауреатка Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Заслужена діячка мистецтв УРСР, народна художниця України. Авторка понад 800 картин, 650 з яких зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

Пров. Наталі Лівицької-Холодної (пров. Осипенка)

Лівицька-Холодна Наталя Андріївна (15 червня 1902 — 28 квітня 2005) — українська письменниця, поетеса, перекладачка. Народилася 15 червня 1902 р. на хуторі Гельмязів Золотоніського району на Черкащині. Навчалася у Золотоніській та інших гімназіях України. Після національно-визвольних змагань 1917–1922 рр. опиняється в еміграції, зокрема, в Чехословаччині. Померла у Канаді. Її перу належать поетичні збірки «Вогонь і попіл» (1934), «Сім літер» (1937) та біографічна проза про Шевченка «Шлях велетня» (1955).

Провулок Івана Фізера (пров.Маяковського)

Іван Васильович Фізер (17 червня 1953 — 2 жовтня 2020) — український художник і скульптор, завідувач кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, голова Черкаської обласної організації НСХУ. Народний художник України.

Провулок Сергія Проскурні (пров.Гната Хоменка)

Сергій Владиславович Проскурня (28 листопада 1957 — 1 лютого 2021) — український театральний режисер, продюсер. Проскурня організовував театральні фестивалі, радіовистави, театральні обміни з кращими театрами Західної Європи, працював з відомими театральними фестивалями по всьому світу. Ставив вистави у театрах Львова, Києва, Одеси та Черкас.

Впродовж п’яти років з 2008 року організовував державні паради та концерти до Дня незалежності України.

Лауреат премій Національної спілки театральних діячів України “Експеримент” (2001) та імені Сергія Данченка (2017).

Із повним переліком вулиць, провулків і скверів, які отримали нові назви під час сесії 22 грудня 2022 року, можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3VAKDxS.