31 березня сплив строк подачі декларацій про майно та доходи українських чиновників за 2020 рік. Понад 780 тисяч державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування різних рангів і чинів прозвітували перед Національним агентством з питань запобігання корупції та перед нами, платниками податків, про те, чим вони володіють і скільки коштів заробили у минулому році. Завдяки Єдиному державному реєстру декларацій інформацію про статки слуг народу може дізнатися кожен, хто має доступ до інтернету. Заглянули до держреєстру декларацій і журналісти “Дніпрової Зірки”, аби дізнатися, у скільки Канівській громаді обійшлося утримання топових чиновників міської ради. Аби читачі могли ясніше уявити собі масштаби витрат громади на зарплату канівських посадовців, журналісти порівняли їх зарплати із заробітком Президента України, Прем’єр-міністра та інших високопоставлених державних чиновників. Ви будете здивовані.

Отож, глава держави Володимир Зеленський згідно з його декларацією за минулий рік отримав за основним місцем роботи 336 000 грн. Якщо поділити цю суму на 12 місяців, у середньому його зарплатня складала  28 000 грн. на місяць. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль за 2020 рік заробив більше за президента – 540 052 грн., що складає близько 45 000 грн. на місяць. Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков задекларував 547 563 грн., або ж 45 630 грн. на місяць.

Також журналісти поцікавилися, яку заробітну плату отримують міські голови різних міст України. Так, приміром, Київський міський голова Віталій Кличко отримав у 2020 році 517 579 грн. заробітної плати, або ж 43 131 грн. на місяць. Смілянський міський голова  Ананко – 371 431 грн., або ж 30 952 грн. на місяць, Чигиринський міський голова  Харченко – 445 021 грн., або 37 085 грн. щомісяця, а Шполянський міський голова  Кравченко задекларував 346 965 грн., зароблених за основним місцем роботи у 2020 році, або ж 28 913 грн. на місяць.

Скільки ж заплатили за роботу канівським чиновникам платники податків громади?

Канівський міський голова Ігор Ренькас задекларував у 2020 році зароблених за основним місцем роботи 715 134 грн., що в перерахунку на один місяць складає 59 594 грн. Керуючий справами виконкому Канівської міської ради Володимир Святелик заробив на цій посаді у минулому році 640 851 грн., або 53 404 грн. щомісяця. Наталія Матінова, яка нині очолює міський центр надання адміністративних послуг, а в 2020 році працювала заступником Канівського міського голови, отримала торік зарплати 456 732 грн., або 38 061 грн. щомісяця. Начальник фінуправління міськвиконкому Галина Карпушенко отримала торік 419 982 грн., (34 998 грн. на місяць). Очільниця відділу освіти виконкому міськради Надія Голда задекларувала 369 220 грн., зароблених за основним місцем роботи у 2020 році, або 30 768 грн. на місяць. Начальник управління економічного розвитку Олена Жорнова заробила 299 434 грн., або по 24 952 грн. на місяць. Начальник управління соціального захисту Анатолій Пилипенко – 502 481 грн., або по 41 873 грн. щомісяця.

Начальник відділу культури Оксана Труфанова задекларувала 352 036 грн., котрі заробила за основним місцем роботи у 2020 році, або 29 336 грн. на місяць. Начальник управління житлово-комунального господарства та екології Тетяна Стадник отримала заробітної плати 267 693 грн., або по 22 307 грн. щомісяця. Начальник відділу у справах молоді і спорту Лариса Лебедєва – 265 817 грн., або 22 154 грн. на місяць.

А що заробили пересічні канівці? За статистикою, середня зарплата штатних працівників у 2020 році в Каневі становила 8 742 грн.

Тобто, міський голова отримував майже сім середніх канівських зарплат, а керуючий справами виконкому міськради – шість середніх зарплат. Іншими словами, на одну заробітну плату одного міського голови 60 місцевих підприємців мали щомісяця платити до бюджету податок у розмірі близько 1000 грн. Ще 50 підприємців мали забезпечити (і забезпечили!) таку ж суму для оплати праці керуючого справами виконкому.

На зарплати вищезазначених посадовців, керівників управлінь і відділів місто витратило минулого року близько 4 мільйонів 300 тисяч гривень. І це далеко не повний перелік тих, хто отримує заробітну плату з міського бюджету.

За що громада платить чиновникам зарплати, розмір яких у декілька разів перевищує розмір середньої зарплати у місті? Кожен, хто працював на виробництві або вів власний бізнес, знає, що для того, аби заробити, потрібно виконати норму на виробництві чи надати певну кількість послуг населенню. Уявляєте, скільки потрібно працювати, скажімо, перукареві, аби заробити й принести додому “чистими” 10 000 грн.? Скільки канівському підприємцю потрібно продати на ринку пар шкарпеток, аби заробити таку суму?

Зарплата чиновників не вимірюється нормою виробленої продукції чи кількістю наданих послуг. Їх зарплата вимірюється лише годинами, що їх вони проводять на робочому місці.

Як оцінити, чи заслуговує чиновник високої зарплати? Можна зробити це, оцінивши загальний стан справ у місті. А про ту частину роботи чиновників, яку не можна побачити, мають звітувати самі чиновники. Чому б виконкому міськради не звітувати раз на квартал про роботу працівників управлінь і відділів, яких у місті налічується не 20, а цілих 115 осіб, зарплата яких повністю оплачується платниками податків міста?

Чи має громада моральне право платити своїм службовцям зарплати, що перевищують зарплатню Президента? Чи в умовах коронакризи, коли усім доводиться економити на копійках, було б доцільніше витратити ці кошти на обладнання для лікарні, на зарплату тим, хто рятує життя простих людей, на оснащення шкіл і дитсадків, збільшити за рахунок цих коштів стипендії матерям солдатів, які загинули в АТО (а не тицьнути ганебні 200 грн, як це зробили небідні канівські владці), підтримати інвалідів, одиноких пенсіонерів, багатодітні родини?

Зрештою, чому б кандидатам під час виборчої кампанії не оприлюднювати одночасно із своїми обіцянками-цяцянками ще й розмір зарплати, на яку вони розраховують? Чому б кожному, хто рветься до влади, не заявляти відкрито, що він хоче отримувати 40 000, 50 000 чи 60 000 гривень на місяць? Принаймні, це було б чесно. Тоді виборці могли б вирішити, потрібен їм такий “дороговартісний” чиновник, чи ні. Адже для невеликого містечка Канів і худих гаманців його мешканців 4,3 млн. грн. в рік тільки на зарплату “топ-чиновникам” – занадто жирне задоволення.

Марія Гламаздіна, Євген Бруслиновський