Питання впорядкування і будівництва на Замковому узвозі у Черкасах стало темою номер один, що нині обговорюється і активістами, і депутатами, і міськими посадовцями. Сьогодні на сесії Черкаської міської ради депутати також дискутували щодо проекту, що має бути реалізованим. А от громадські активісти виступили категорично проти будь-якого будівництва, оголосивши територію «громадським простором». Удень навіть влаштували на Замковому узвозі акцію протесту. Мовляв, ця територія – «перлина» і «єдине по-справжньому красиве місце в Черкасах». Хоч більшість, хто там хоч раз був, подібну пафосну оцінку сприйняли б із здивуванням, адже приватні будинки, що там стоять, – в аварійному стані, а навколо – чагарники, якісь розвалені будівлі і сміття.
А почалася громадська істерика з того, що минулого тижня міський голова Черкас Анатолій Бондаренко показав жителям міста, як може виглядати Замковий узвіз після того, як будівельна компанія «Надія» зведе там нові будинки та відреставрує старий, так званий будинок з грифонами.
Не всім містянам припав до душі проект впорядкування території, на сайті міськради було зареєстровано протестну петицію, а деякі депутати почали говорити про зміну генерального плану, де забудова та передбачена. Головні претензії – будинки заступлять краєвид із оглядового майданчика у сквері Богдана Хмельницького і забудовник зруйнує архітектурні пам’ятки.
Утім, для фахівців, друга теза звучить особливо абсурдно, адже архітектури як такої в Черкасах практично немає. Ну, готель «Слов’янський» Городецького, приміщення РАЦСу, жіноча гімназія, та ще кілька більш-менш пізнаваних будівель, що мають хоч якусь історичну цінність (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.), але які не були ні тоді, і не є зараз (на жаль) чимось надзвичайно видатним. І звісно ж, при такому стані речей справді просто необхідно щось робити з міською архітектурою.
«Крім великих компаній, таких, як та ж «Надія» Андраніка Казаряна – ніхто не буде робити більше двох будинків в одному стилі і хоча б типологічно подібних. Це об’єктивно. Також уся ота шанхайщина або циганщина, що залишилася з часів СРСР або понабудовувана від Митниці до Пагорба Слави по схилах вже за часів незалежності потребує тотальної зачистки, і робити це має або місто своїми силами ( у цьому є великі сумніви), або великі компанії, що здатні реалізувати цікаві масштабні проекти», – зазначив нещодавно Сергій Пасічник, керівник ГО «Академія Стратегічних Досліджень».
Під його дописом у «Фейсбук» свою думку висловив і багаторічний екс-головний архітектор Черкас Микола Упир:
«Громадська думка: те що маємо зараз – не таке! Як бути далі – алгоритм відсутній. Архітектурний стиль міського сьогодення – «Хто в ліс, а хто по дрова». Бізнесова будіндустрія – все не так. А як – ну, якось», – відзначив Упир.
Зрозуміло, що тверезомислячі небайдужі черкасці пропонують винести на громадське обговорення це питання, якщо воно вже набуло такого резонансу, однак обговорювати треба не те, як все заборонить, а що б там можна було б створить, і дискусія має відбуватись між фахівцями: істориками, архітекторами, забудовниками та владою. Бо в іншому разі питання одразу ж повернеться у русло: нічого не чіпайте, нехай буде все, як є.
Зрештою, щось подібне свого часу «громадськість» влаштувала навколо можливої забудови дачі Андреєва, коли потенційний інвестор спробував запропонувати проект порятунку самої будівлі, і розбудови навколо неї цілого комплексу багатоквартирних будинків. «Громадськість» виступила проти, пообіцявши, що сама впорядкує той закуток міста, збудує там реабілітаційний комплекс для АТОвців та спортмайданчик. В результаті – ніякого центру немає, територія заросла хащами, приміщення дачі руйнується, схил із сходами і частиною парку обвалився в Дніпро. До речі, «прибрати територію» активісти пообіцяли і на Замковому узвозі. Але якщо так, як біля дачі Андреєва, то не доведи господи…
Між тим, депутат міськради та один із представників компанії-забудовника «Надія» Нарек Казарян вважає, що за акціями протесту стоять певні політичні сили (серед найактивніших організаторів – «Нацкорпус» та екс-губернатор Роман Боднар – ред).
«Щоб ми не показували чи доказували, їх думку це не змінить. Я взагалі не розумію, а проти чого там сьогодні люди мітингують? Там що, працюють крани чи є якась техніка? Багато хто проти того, аби там була житлова забудова, бо це буде заважати фестивалям. Але там уже є житло, там вже живуть люди», – зазначив Казарян.
І швидше за все, «протести» справді інспіровані штучно, бо названих партійних функціонерів вже не раз звинувачували в тому, що вони організовують акції проти конкретних забудовників, підкилимною метою яких є банальна нажива, а зовсім не «інтерес громади», як про те пафосно звучить.
У той же час представник ПП «Надія», що є власником земельної ділянки та планує її забудову, Андранік Казарян поспілкувався з журналістами та відповів на найбільш озвучувані питання.
«Раніше вже подавалось кілька проектів, що там має бути: від висоток до готельного комплексу. Зрозуміло, що 25 чи 30 поверхів повністю закривають краєвид, в 2016 році ми розробили проєкт 8-ми поверхів, це теж виявилось зависоко. Власне саме висотність не відповідала генплану. За узгодженим генпланом на цьому місці дозволяється будівництво житла, готельних комплексів, магазинів, тощо. У розробленому проектів, що його показували містянам, а це вже один з остаточних варіантів, висотність запланована 12 метрів, будинки будуть на вісім метрів нижчі за оглядовий майданчик. Огляд закритим не буде», – зазначив Андранік Казарян.
За його словами, у проекті також заплановано укріплення схилів узвозу, благоустрій території та реставрація будинку з грифонами.
«Хочемо аби був діалог з громадськістю. Не хочете житлового будинку, кажіть – хочемо готель. Чи хочемо торгівельний центр. Але ж більшість тих, хто протестує, не можуть сказати, чого вони хочуть. Щоб була пустеля? Сьогодні дивився стрім, де один з протестуючих казав, що не хоче житлових будинків, а за спиною в нього саме житлова забудова. Тобто маємо подвійні стандарти. Колись тут було можна будувати житло, його збудували, жили люди – ні в кого жодних дискусій це не викликало. А тепер, коли старі будинки відреставрують і збудують нові – вже не можна. І що тоді робити з тими будинками які вже є? Виселяти людей? Нехай розвалюються? Так за їхніми ж словами, їх треба зберегти, і ми якраз і пропонуємо, як це найкраще зробити?» – обурюється забудовник.
Спростовує Андранік Казарян і закиди, що поблизу з Долиною троянд, де відбуваються міські фестивалі, буде гамірно, що створюватиме незручності жителям.
«Ніхто нікого ж не примушуватиме купувати там житло, кожен обирає, де йому зручно. Хто хоче жити в центрі, чи біля дороги, той розуміє, що там буде шумно. А хто любить тишу, робить вибір на користь приватного сектора. Зрозуміло, що 100% містян не буде подобатись наш проект. Ала ми вивчаємо настрої черкасців, вже є бажаючі придбати там квартиру», – наголошує Андранік Тельманович.
Забудовник переконує, що перед початком будівельних робіт буде проведено всі належні археологічні експертизи, якщо потрібно буде, він профінансує повноцінні археологічні дослідження і розкопки. Як, до речі, робить і на інших власних будівельних майданчиках у центральній частині міста. Та і з реставрацією старих будинків він зіштовхується не вперше, бо зараз якраз займається реставрацією готелю «Слов’янський» Городецького. За що, до речі, також неодноразово потерпав від нападок так званих активістів, бо їм, бачте, не сподобався історичний колір будівлі (!?).
Крім того, наголосив Казарян, вже за місяць буде змодельовано 3-Д проект, на якому буде наочно показано висотність, оглядовість, привабливість тощо.
«Картинка з оглядового майданчика буде красива, на дахах будинків ми плануємо розбити так званий «зимовий сад», будуть газони, дерева. Зараз так прикрашають простір у багатьох європейських містах. Ми запозичуємо їх досвід», – зазначив Казарян.
Варвара Горова
КОМЕНТАРІ