Кульбаба – це саме та квітка, яку впізнають практично всі. Адже вона проростає майже всюди. Та насправді у світі налічується понад дві тисячі видів кульбаб.

Кульбаба зазнає метаморфоз

Ця жовта квітка найперше цікава тим, що після квітнення, кульбаба перетворюється на пухнасту кульку з насінням. Навіть існують люди, що вважають ці дві стадії розвитку – різними рослинами.

Українське слово “кульбаба” утворене від давнішої форми “кульбава”, яке походить від праслов’янського слова “кульбастий”, тобто квітка, яка здатна до загинання, округлості, горбата, загнута.

Кульбабами лікують рани

Якщо вас раптом вжалила оса або бджола, то шукайте кульбабу! Ця квітка допоможе полегшити біль. Для цього достатньо зірвати її і помазати схожим на молоко соком місце укусу. Вже через 5-7 хвилин біль або зникне повністю, або сильно ослабне.

Кульбабу лікарську застосовують для поліпшення травлення, як засіб, який збуджує апетит і додає силу, при діабеті, авітамінозі. Нею лікують анемію, серце, нирки, кишечник, порушення обміну речовин. Народна медицина заявляє про протипухлинну властивості кульбаби лікарської.

Кульбаби мають багато різних вітамінів та корисних речовин

У кульбабі міститься: кальцій, залізо, фосфор, калій і вітаміни A, B, C , Е, також білки до 5%. У коренях деяких кульбаб міститься каучук (з каучуку виготовляють шини для транспортних засобів). Молоді стебла і листя кульбаб містять вітамін B2. Листя ж кульбаби використовують в косметиці: з нього готують маски, воно живить, зволожує і омолоджує шкіру.

Кульбаби додають до їжі

Кульбаба здавна використовувалася в їжу різними народами. Її вживали перші поселенці на Американському континенті. Більшість народів вважають кульбабу бур’яном, а в Китаї її називають овочем, оскільки тут вона дуже часто вживається для приготування різних страв. З бутонів кульбаби готують варення, яке має золотисто-жовтий колір, густу консистенцію, має сильний аромат і різкий смак. А з підсмажених коренів кульбаби роблять напій, який може служити сурогатом кави.

В Італії кульбаба – дуже популярна і улюблена їжа. Тут страви з кульбаб можна знайти в меню багатьох ресторанів, їх навіть подають до весільного столу.

З кульбаб роблять алкоголь

З пелюсток кульбаб роблять алкогольні напої.  Для прикладу, у бельгійському місті Оі з цих рослин виготовляють пиво, а також додають їх у паштет. Бельгія загалом є однією з рідкісних країн, яка культивує кульбабу у великих кількостях.

Більше того, з кульбаб роблять вино. З давніх часів на Британських островах виготовляють дуже популярне в Англії вино з квіток кульбаби. У своїй відомій повісті “Кульбабове вино” фантаст Рей Бредбері згадує про це.

Легенда про кульбабу

Одного разу Квіткова Богиня спустилася на землю. Вона довго бродила по полях і узліссях, по садах і лісах, бажаючи знайти свою найулюбленішу квітку. Першим їй зустрівся Тюльпан. Богиня вирішила поговорити з ним:

— Про що ти мрієш, Тюльпан? — запитала вона.

Тюльпан, не замислюючись, відповів:

— Я хотів би рости на клумбі біля стародавнього замку, покритою смарагдовою травою. Садівники доглядали б за мною. Мене б обожнювала якась принцеса. Кожен день вона підходила б до мене і захоплювалася моєю красою.

Від самовпевненості тюльпана Богиня посумніла. Вона повернулася і побрела далі.

Незабаром на шляху їй попалася Троянда.

— Могла б ти стати моєю улюбленою квіткою, Трояндо? — поцікавилася богиня.

— Якщо ти посадиш мене біля стін свого замку, щоб я могла обплести їх. Я дуже тендітна і ніжна, я не можу рости де попало. Мені потрібні опори і дуже хороший догляд.

Відповідь Троянди не сподобалася Богині і вона вирушила далі. Незабаром вона вийшла на узлісся, яке булу покрито фіолетовим килимом фіалок.

— Ти б стала моєю улюбленою квіткою, Фіалка? — запитала Богиня, дивлячись з надією на маленькі витончені квіти.

— Ні, я не люблю уваги. Мені добре тут, на узліссі, де я захована від цікавих очей. Струмок поливає мене, могутні дерева затуляють від спекотного сонця, яке може зашкодити моєму глибокому насиченому кольору.

У розпачі Богиня побігла, світ за очі й мало не наступила на яскраву-жовту кульбабу.

— Тобі подобається жити тут, Кульбабо? — запитала вона.

— Мені подобається жити скрізь, де є діти. Я люблю чути їхні галасливі ігри, люблю дивитися, як вони біжать до школи. Я могла би жити де завгодно: по узбіччях доріг, у дворах і міських парках. Аби приносити радість людям.

Богиня посміхнулася:

— Ось квітка, яка буде моєю найулюбленішою. Тепер ти будеш цвісти всюди з ранньої весни і до пізньої осені, і будеш улюбленою квіткою дітей.

З тих пір кульбаби радують нас своїм золотим цвітінням.