-Це якесь чудо природи! – захоплено коментує у мережі Фейсбук авторка ролика, у якому голубка, сидячи на плечі у чоловіка, дзьобиком наближається до губів, ніжно воркоче, здається хоче поцілувати.

Ця «любовна історія» розпочалася минулого року, пізньої осені, пише видання «Вісті Черкащини».

У двір Віктора Мельника (а точніше, його 96-річної матері) із Глибочка, що на Тальнівщині, прилетіло 3 голуби і сіли на дах літньої кухні. Один із них був чи то ранений, чи хворий – погано літав. Двоє інших – схожі на пару. Птахи були голодні, підлітали до курей подзьобати зерна.

-Сипав їм окремо на даху, бо кури не миряться з голубами. Вони поклюють-поклюють і сидять на конькові, воркочуть, – розповідає Віктор. – Молодий голуб, що погано літав, невдовзі пропав, лише пір’я знайшов на городі – видно, рябчик впіймав, – додає чоловік. У селі він постійно не проживає, по черзі з дружиною приїжджають з Черкас доглядати стареньку матір. Тож і город обробляють, садять для себе усе необхідне, тримають курей.

Коли почалися заморозки, парку голубів, що вже звикли до господарів, поселили в курнику. Незабаром голуб також став добичею куниці. Залишилася голубка сама. Так вона й перезимувала між курми. А повесні пташка ще сильніше подружилася з Віктором. Сідає йому на плече, навіть на голову, коли той у картузі, їсть з руки.

blankПрацює Віктор мотоблоком на городі, а голубка походжає збоку. Зупинився заправлятися – вона вже на плечі або й на голові. Так само, коли їде по молоко велосипедом, а вона – за ним, перелітаючи з дерева на дерево. А як господар зібрався по хліб до магазину, то Груня (так він її кличе) залітає в машину, сідає на підголівник і супроводжує. Віктор сам іде у магазин, а голубку залишає в машині. Та хвилюється-хвилюється, поки не протиснеться у не зовсім зачинене вікно і наздожене свого господаря уже в магазині. А спробуй виїхати куди-небудь без неї, сідає на лобове скло і дзьобом стукає, мовляв: «Ти куди зібрався без мене?». Одним словом, не розлий вода.

-Повесні витягував з льоху картоплю,- згадує чоловік, – разів 20 ходив туди-сюди. Груня за мною по східцях скаче у льох. Чекає, поки наберу відро, потім не летить, а так само скаче поперед мене – піднімається угору. Комедія та й годі!

Груня – голубка породи кінг, що у перекладі означає «король». Таких голубів у світі вирощують на м’ясо. Вони легкі в розведенні та мають смачне дієтичне м’ясо.

Найти пару Груні Вікторові не вдається. Запитував на базарі – голуба не було. Якось прибився до Глибочка голуб з кільцями на лапках, Віктор пустив до Груні. Думав – спаруються. Вони побули день-другий і розійшлися. Виявилося, то була голубка. Груня час від часу відкладає одне або двоє яєць і сідає на них.

-Перед тим, як знестися, вона вже і по голові ходить, і на плечі сідає, та все воркоче. Куди б не відійшов, вона вже прилетіла. Особливо цікаво було дивитися, як вона гніздечко мостила. Кури сидять на підрах, а вона – над дверима у курнику. Там віконечко є і вона собі примостилася. Бачу: носить соломинки, гіллячки тоненькі туди. Я думав їй помогти, але вона не прийняла, далі мостить своє, – захоплено розповідає Віктор. – От і зараз сидить на яйці, та шкода, безрезультатно.

blank

Коли господаря немає вдома, Грунею опікується його дружина. Пташка з вдячності може їй на плече сісти, не більше. Цілуватися буде лише з Віктором.

-Сяде мені на плече, я її погладжу, називаючи ніжно Грунею, Грушею, а вона давай цілуватися, – не може налюбуватися Мельник своєю пернатою подругою. -Одного разу сусідка зняла на телефон, я виклав ролик в Інтернет. Знайомі дивуються: «Як вона могла придумати таке?»

Особливо тішаться пташкою діти, коли приїжджають в гості:

-Мамо, давай заберемо її додому! – каже 7-річна Маша і кличе маленького братика, аби погладив Груньку. Пташка не звикла до дитячого гамору, пурхає і сідає на даху. Звідти з цікавістю поглядає на малих, які порушили звичний для неї спокій.