blankЧому Черкаси – “місто води”, розповів міський голова Черкас Анатолій Бондаренко у студії телеканалу «Ільдана».

– Схвалена нещодавно на сесії міськради Стратегія розвитку міста отримала як підтримку, так і критику депутатів і черкасців. Дехто вважає цей документ просто набором правильних фраз…

– Ідеальних документів немає. Будувати стратегію на багато років у нашій країні важко: занадто часто все змінюється, і ми не знаємо, що буде через три дні. Буде війна з Російською Федерацією чи не буде війни? Як нас будуть підтримувати наші союзники? Які ми зможемо отримати кредити міжнародних фінансових організацій? Які будуть президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів? Важко відповісти навіть на ці важливі питання. Маємо те, що маємо.

Зрозуміло, що Стратегія – більше «теоретичний» документ, який не містить конкретики. В тому числі й щодо того, скільки буде побудовано заводів, інших об’єктів, які сплачуватимуть у бюджет. Але завдання номер один – економічна міць міста Черкаси. І ми готові залучати інвесторів. Приміром, на сьогоднішній день успішно розвивається підприємство «Юрія-фарм».

– Чи передбачає Стратегія розвитку Черкас збереження архітектурної привабливості нашого старовинного міста?

– Нещодавно звільнився з роботи головний архітектор Черкас (Віталій Чернуха, – Ред.). Це сталося через те, що ми з ним по-різному бачимо розвиток міста. Ви знаєте, скільки було видано дозволів на знищення архітектурних пам’яток. Тільки коли я вже втрутився в цю ситуацію, сформувалося порозуміння з усіма забудовниками щодо того, що всі історичні будинки будуть збережені в тому вигляді, в якому вони є, і навіть реставровані. Пам’ятаєте, скільки розмов було щодо забудови підніжжя Замкового узвозу? Йдеться про скандальне рішення про зруйнування старого будинку і побудову нових. На сьогоднішній день я провів перемовини із забудовником. Він повністю реставрує цей будинок. Автентичну ліпнину буде збережено. Тобто, зовнішній вигляд будинка не зміниться, він буде змінений лише всередині (бо справді перебуває в аварійному стані). Те саме – і по інших архітектурних пам’ятках, зокрема, колишньому приміщенню Укрсоцбанку.

– Останнім часом у Черкасах багато говорять про набережну.

– Моє бачення: місто повинне рухатися до води. Це передбачає Стратегія, так вважають експерти, так говорять різні інститути, які працювали над Стратегією. Недарма визначено бренд «Черкаси – місто води». Уже готовий візуальний проєкт концепції черкаської набережної. Його буде передано на експертизу, буде підраховуватися кошторисна частина.

Крім того, ми працюємо над стратегією розвитку набережної. Думаю, вона буде великим сюрпризом для черкащан. Ідуть перемовини із представниками державної влади стосовно фінансування цього проєкту. Я вважаю, що реконструкція черкаської набережної буде одним із наймасштабніших проєктів: будівництво скверу «Молодіжний», реконструкція парку «Європейський», будівництво урбан-парку, реконструкція Долини троянд. Набережна буде складатися винятково зі спортивно-оздоровчих локацій, відпочинкових зон. Ніякої забудови у стометровій зоні від води не буде.

Я думаю, що ми потихеньку будемо рухатися в напрямку черкаського мосту. Щоб, коли до нього дійдемо, вирішити питання в тому числі й транспортної розв’язки. Тому що ви знаєте, що там недобудований один з’їзд на дорогу, паралельну парку «Сосновий бір».

– Зараз багато говориться про розвиток мікрорайону Дахнівка. Там пропонують побудувати «Співоче поле», ще якісь атракції… Як ви до цього ставитеся?

– Я можу назвати декілька об’єктів, які місто вже планує побудувати в цьому мікрорайоні. Ми оголосили тендер на проєкт реконструкції скверу «Пам’ять» (на в’їзді в Дахнівку з лівого боку). Крім того, комунальне підприємство «Благоустрій» спільно з депутатами представило мені візуалізацію повної реконструкцію пляжу Дахнівський. Вона зроблена по-сучасному. Там будуть і відпочинкова зона, і зона барбекю, і дитячі басейни, і прогулянкові зони, і велодоріжка, і тротуар, і невелика набережна. Ми хочемо, щоб цей пляж був не другий в Україні за рівнем комфорту, як наш Пушкінський, а перший! Зрозуміло, що це «потягне» велику кількість коштів (близько 10 мільйонів гривень), але я думаю, що наш бюджет із цим впорається.

– Ви згадали про Черкаси як про «місто великої води». Але ж наша «велика вода» починає цвісти вже у червні! Відтак вона перестає бути привабливою для відпочивальників. Чи буде місто звертатися до державних органів влади щодо цієї проблеми? Адже Дніпро потрібно рятувати!

– На жаль, ви праві – ситуація з Дніпром дійсно критична. Ми будемо звертатися і до обласної ради, і до органів державної влади: повинна бути стратегія очищення Дніпра. Згадаймо ситуацію, яку ми мали минулого літа: вода на пляжах була забруднена, і санітарно-епідеміологічна служба не давала дозволів купатися. Думаю, потрібно поглиблювати русло Дніпра за рахунок намиву територій на берегах. А подивіться, яка ситуація зараз: у період, коли в державі є брак електроенергії, коли одночасно з цим на дамбі Кременчуцької ГЕС здійснюються ремонтні роботи, ГЕС здійснили великий скид води (більше ніж на 2,5 метра), і певна частина риби залишилася в озерцях, які виявилися відрізаними від основного плеса. Це загрожує екологічною катастрофою: риба в цих озерцях гине. Нам потрібно втручатися.

Але, скажу відверто, ми маємо зараз проблеми із береговою лінією. Зараз ми не можемо здійснювати ніяких робіт по межі водного плеса, бо воно Черкасам у багатьох місцях не належить. У нас навіть є ділянка між вулицею Жужоми і Європейським парком, яка належить громаді Червоної Слободи – так свого часу «вирішили питання» керівники Державного земельного агентства. Зараз наше завдання – привести межу міста до належного стану.

Джерело – “Прочерк”