Андрій Майборода з Мошурова на Тальнівщині народився та навчався в рідному селі. З третього класу почав паралельно займатися у музичній школі, а після дев’ятого – вступив до Уманського обласного музичного училища. Після освоєння професії артиста оркестру та викладача тромбона, влаштувався працювати вчителем у музичній школі у рідному селі. У 2015 році його призвали на строкову службу. Потім Андрій Миколайович продовжив служити за контрактом в Окремому президентському полку імені Б. Хмельницького. Відтоді чоловік проживає в Києві та є артистом Оркестру Почесної варти. Пише видання “Вісті Черкащини“.

blank

Окрім того, він паралельно працює викладачем музики у Ліцеї-інтернаті, у кадетському корпусі № 23. Навчає дітей гри на духових інструментах – тромбоні та баритоні, ділиться з ними своїм досвідом та напрацюваннями. Тут заняття колективні. Андрій Миколайович гуртує дітей та пояснює їм, як потрібно грати в оркестрі, чому так важливо не помилятися, адже оцінюватиметься їхній виступ загалом, а не кожен окремо.

Оркестр має бути, як зауважує наш співрозмовник, одним цілим. Це він знає як ніхто, бо вже 6 років грає в Оркестрі Почесної варти президентського полку, в складі якого 70 осіб. І всі вони гуртуються та відповідально ставляться до своєї роботи.

– Основна робота нашого оркестру – це зустріч іноземних делегацій і супровід Глави держави. Ми забезпечуємо музичний супровід різних зустрічей та проводів Президента України, голови Верховної ради, Прем’єр-міністра та інших посадових осіб, а також проведення військових парадів. Граємо в Офісі Президента, у Маріїнському палаці, у Бориспільському аеропорту, – розповідає Майборода.

Андрія Миколайовича з баритоном у руках можна зустріти під час проведення військового параду у Києві до Дня Незалежності та на інших заходах такого типу. Чоловік, посміхаючись, розповідає, що йому наскільки вистачає музики на роботі, що вдома більш ніякої не хоче слухати.

Єдиним, чим доводиться жертвувати, як зауважує наш співрозмовник, – це вихідними, адже найчастіше доводиться працювати саме в цей час. А відпочинок наверстувати в будні.

У сім’ї Андрія Майбороди підростає дворічний син. Каже, що намагаються частіше їздити до рідних, проте, як зауважує, чим далі, тим менше часу залишається для таких зустрічей.

Андрій Миколайович наголошує, що в житті покладається тільки сам на себе. Працює з усіх сил, піклується про добробут та благополуччя своєї сім’ї. Також чоловік щиро вітає всіх земляків зі святами та бажає кожному цінувати найдорожче – свою родину.