blank

З 1 липня запроваджується новий стандарт напруги в розетках – 230 вольт замість звичних 220 вольт. Такий перехід мають забезпечити обленерго, мережі яких й без того перебувають у складному становищі, особливо в регіонах, де ведуться бойові дії. На скільки електромережі готові до нового рівня напруги – в матеріалі РБК-Україна.

Чи можуть мережі перейти на новий стандарт

Сама зміна рівня напруги із 220 до 230 вольт не є технологічно складною для обладнання обленерго.

“Різниця в 10 вольт рідко є критичною для основного обладнання операторів систем розподілу. Трансформатори на підстанціях 10(6)/0,4 кВ мають можливість регулювання напруги (перемикання відгалужень), що дозволяє встановити вихідну напругу ближче до 230 вольт”, – прокоментували РБК-Україна в компанії “Українські розподільні мережі”, яка об’єднує державні обленерго в Хмельницькій, Миколаївській, Запорізькій, Тернопільській, Черкаській, Харківській та Сумській (25% пакету акцій) областях.

За інформацією компанії “ДТЕК Мережі” (Київ, Київська, Дніпропетровська, Донецька та Одеська області), обленерго вже давно застосовують сучасне обладнання, яке працює в межах 230 вольт (+/-10%).

Проблемою є не саме підняття рівня вихідної напруги із розподільчого трансформатора на 10 вольт, а загальний стан електромереж обленерго, які є досить розгалуженими, зношеними та перевантаженими.

“Багато розподільних мереж 0,4 кВ в Україні є застарілими та мають надмірну протяжність. Якщо на підстанції встановлено 230 В, то у віддаленого споживача напруга може падати нижче допустимих значень і навпаки, у споживачів поблизу підстанції при низькому навантаженні, напруга може перевищувати заданий діапазон”, – пояснили в “Українських розподільних мережах”.

В компанії звернули увагу, що дотримання якості напруги в мережах обленерго залежить від рівнів напруги в магістральних мережах НЕК “Укренерго”. В цих мережах також можуть виникати проблеми через пошкодження внаслідок ворожих обстрілів.

Чи треба мережам додаткові інвестиції

Будь-який інфраструктурний об’єкт постійно потребує коштів для підтримки рівня його роботи та запровадження нових технологій. Так само із розподільчими електромережами, оператори яких кожен рік затверджують в НКРЕКП інвестиційну програму, виконують її та звітують про стан виконання.

“Інвестиції потрібні не стільки через саму зміну номіналу з 220 на 230 вольт, скільки для забезпечення відповідності мереж вимогам стандарту щодо якості напруги”, – прокоментували в “Українських розподільних мережах”.

За словами енергетиків, коштів потребує заміна парку трансформаторів, обладнання мереж класом напруги 0,4 кВ та інших складових.

Як новий стандарт вплине на побутові прилади

Сучасні побутові прилади налаштовані на роботу в широкому діапазоні напруги – часто від 200 до 240 вольт або навіть 100-240 вольт, зазначають в “Українських розподільчих мережах”, тому перехід на 230 вольт для них не є проблемою.

“Проблеми можуть виникати з дуже старим обладнанням, але обладнання, спроектовано для роботи на 220 вольт, має достатній запас міцності та діапазон регулювання для роботи при номінальній напрузі 230 вольт”, – додали в компанії.

В “ДТЕК Мережі” звернули увагу населення, яке користується реле напруги, що набуло особливої популярності у період масових відключень. “Якщо ви користуєтесь реле напруги в оселі, то врахуйте при налаштуванні новий діапазон від 207 до 253 вольт”, – прокоментувала РБК-Україна компанія.

Яка ситуація в обленерго, які потерпають від обстрілів

На прифронтових територіях головною проблемою є обстріли, які порушують всю роботу операторів мереж, тому, як зазначили в “ДТЕК Мережі”, в таких областях основна проблема полягає не в запровадженні нового стандарту, а в діях ворога.

В “Сумиобленерго” завчасно проаналізували стан своїх мереж та модернізували обладнання на критичних вузлах електропостачання. “Завдяки плановій підготовці, перехід на новий стандарт відбудеться без додаткового навантаження на споживачів і без погіршення якості послуг”, – прокоментували РБК-Україна в компанії.

Проте, головним викликом на Сумщині залишаються обстріли ліній електропередачі та підстанцій. “Це призводить до різких перепадів напруги, що особливо критично для кінцевих споживачів, де стабільність і так вразлива”, – сказали в “Сумиобленерго”, додавши, що компанія змушена тимчасово заживлювати споживачів по резервним лініям, що також призводить до коливань напруги.

Енергетики намагаються якнайшвидше відновити електропостачання, але часто пошкодження мають місце у 20-ти кілометровій зоні від кордону. Роботи в цьому секторі пов’язані з особливою небезпекою для життя та потребують дозволу від військових.

Нагадаймо, в середині квітня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) прийняла постанову, якою передбачається зміна рівня стандартної номінальної напруги в розподільчій мережі для кінцевого споживача – із 220 до 230 вольт. Така напруга має з’явитися у розетках з 1 липня цього року у всіх регіонах України, в тому числі і в тих областях, де ведуться активні бойові дії.

Новий стандарт допускає відхилення напруги в діапазоні 207-253 вольт та запроваджується для виконання євроінтеграційного курсу України, адже у Європі вже давно напруга для кінцевого споживача становить 230 вольт.