Нещодавно міський голова Черкас Анатолій Бондаренко в ефірі телеканалу «Антена» розповів про дату заснування міста, підготовку до складного опалювального сезону, ремонти доріг та провулків, транспортну реформу, ситуацію з парковками й зеленими зонами, а також відповів на гострі запитання містян.
– У контексті того, що відомо вченим, Черкаси – це європейське місто, засноване за наказом великого князя литовського Ольгерда. Анатолію Васильовичу, що ви думаєте про цей день і чи принципово для вас, скільки саме років Черкасам – 700, 640 чи, наприклад, 738?
– Давайте говорити про те, що нинішня офіційна дата заснування міста – це перша офіційна згадка про Черкаси. Достеменно відомо, що до цього часу на міських пагорбах вже було поселення. Можливо, місто навіть старше, адже точну дату сьогодні сказати ніхто не може. Ми спираємося на дату першої офіційної згадки. А до цього тут, безперечно, жили люди, розвивалися ремесла, і жителі працювали на березі Дніпра.
– Перейдемо до запитань від глядачів. Біля залізничного вокзалу сформоване середовище з 90-х: напівпорожній ринок, велика кількість МАФів. Чи не настав час це змінити?
– Я шкодую, що не починав свою діяльність на посаді мера в 90-х роках. Думаю, на місці того ринку була б алея, яка б стала окрасою міста, або сквер схожий на «Юність». Зараз ми працюємо над декількома подібними проєктами у Південно-Західному районі та в районі «Д», оскільки бачимо суспільний попит на такі зелені зони.
– Наступне запитання від містянина Георгія: «Куди дівати негабаритне скло?»
– Якщо мова про величезне негабаритне скло, його можна самостійно безкоштовно привезти на комунальне підприємство «Екологія». Також можна замовити платну послугу з його вивезення у «Черкаської служби чистоти» або в КП «Екологія» – у них є майданчик, де його складують. Зараз ми випрацьовуємо загальну схему поводження з негабаритними відходами, адже люди продовжують зносити до контейнерних майданчиків дивани, двері та рами, хоча це заборонено. Наступного року плануємо повідомити містянам про створення близько 20 спеціальних майданчиків для великогабаритного сміття.
– Мешканці вулиці Тараскова запитують: «Вигрібають землю біля смітників, утворюють ями, а потім привозять засипати землю в ці смітники». З чим це пов’язано?
– Це справді одна з проблем. На жаль, люди часто складують сміття не в контейнери, а поруч із ними – на зелених зонах. Коли приїжджає спецтехніка забирати це великогабаритне сміття, вона підбирає і верхній шар ґрунту, через що утворюються ями. Ми потихеньку робимо контейнерні майданчики з твердим покриттям, де такої проблеми немає. А там, де ями утворилися, ми наприкінці року завозимо чисту землю і засипаємо їх.
– Запитання від мешканців: «Чому багато будинків у Черкасах усе ще залишаються без гарячої води? Чи можна змінити систему гідровипробувань і ремонтів так, щоб місто не входило в осінь з такою кількістю відключень?»
– Стосовно гарячої води: «Черкаситеплокомуненерго» в основному подає воду вчасно за графіком. Що стосується Черкаської ТЕЦ – це державне підприємство, яке перебуває в оренді у приватних осіб. Наше завдання в умовах війни – максимально надати послугу жителям.
Гідравлічні випробування не починаються одразу після опалювального сезону. Зараз багато ділянок розриті через форс-мажорні обставини та ремонти мереж… Незабаром ми розпочнемо там роботи, дорога буде повністю перекрита на декілька днів, тому водіям варто шукати інші маршрути…
Основне завдання – підготуватися до роботи взимку. Зазначу, що Черкаси – одне з небагатьох міст в Україні (здається, одне з трьох), де централізована подача гарячої води взагалі зберігається. Працювати важко, зокрема через брак робітничих кадрів та подорожчання матеріалів і палива.
– Раніше ми обговорювали, що місто не впливає на перелік спеціальностей у профтехосвіті. Чи змінилася ситуація?
– Майно профтехосвіти досі у державній власності. Місту передали обов’язки фінансувати заробітну плату та управляти, але робити капітальні вкладення чи повністю формувати набір ми не можемо. Проте ми намагаємося розширювати набір учнів на робітничі професії (зварювальники, слюсарі), адже вони зараз надзвичайно затребувані по всій країні.
– Які висновки Черкаси зробили з попередніх зим і що принципово змінилося в підготовці до цього опалювального сезону?
– Попередні зими ми пройшли м’яко завдяки ЗСУ та комунальникам. Роботу на генераторах не витримає жодний бюджет через високу вартість дизельного палива. Тому більшість наших шкіл та дитсадків ми забезпечуємо акумуляторними системами (батареями). Цей проєкт профінансувала міська рада через «Черкаситеплокомуненерго». Це дешевше, зручніше та автоматизовано.
Водночас є проблеми з бюджетними платежами через затримки в казначействі (друга черга). Місто заборгувало підрядникам близько 30 млн грн, були навіть затримки з платежами комунальних підприємств за електроенергію.
Попри це, програма підтримки Збройних сил України профінансована на 100%.
– Чи є в місті сценарій на випадок кількох діб повного блек-ауту (без світла, тепла, води та каналізації)?
– Ми опрацьовуємо різні варіанти. Місто вже було в «острові» декілька діб на початку повномасштабного вторгнення. Навіть якщо не буде зовнішнього живлення від єдиної енергосистеми, місто в змозі забезпечити мінімальні потреби, щоб вистояти. Мова не лише про ТЕЦ, а й про розподільчу генерацію та інші системи, які зможуть подати воду, теплоносій і, найголовніше, забезпечити водовідведення.
– За яким принципом місто визначає черговість ремонту вулиць? Запитання від Олега з Кривалівки.
– Системний підхід до ремонту доріг у місті було втрачено ще 20–25 років тому, коли провулки асфальтували без водовідведення. Останні 10 років наша команда системно цим займається. Наприклад, на Казбеті залишилася лише одна неасфальтована дорога, решта – з покриттям.
Сьогодні магістральні дороги Черкас у нормальному стані – це можна порівняти з іншими обласними центрами. Що стосується провулків, то на наступний рік у планах зробити близько 30 об’єктів. Заявки формуються від жителів, також ми дивимося на стан покриття: де найгірше або взагалі відсутнє – туди йдемо в першу чергу. У Черкасах загалом близько 500 об’єктів вулично-дорожньої мережі. За рік з поточного ремонту ми можемо зробити 20–30 об’єктів. За 10 років зроблено більше половини.
– Замковий узвіз зараз асфальтують. Коли розпочнеться облаштування кільцевих розв’язок вгорі та внизу?
– Розв’язки робитимуться на завершальній стадії, коли укладатиметься верхній шар асфальту. Взимку ми вивчимо схему руху: дві смуги донизу (на Митницю), одна вгору, а також зупинку біля музичного училища. Зауважу, що односторонній рух далі Пагорбу Слави виявився дуже зручним для водіїв. Остаточні рішення щодо розв’язок ухвалимо навесні.
– На якому етапі зараз транспортна реформа? Коли містяни побачать нові схеми, інтервали та сполучення з віддаленими районами?
– Ми рухаємося до отримання європейського кредиту на 16 млн євро на пільгових умовах для закупівлі нових тролейбусів із автономним ходом (від 30 до 100 км), що важливо на випадок відключень світла. Крім того, наша команда залучила грант (безповоротні кошти) у розмірі 4 млн євро (близько 220 млн грн). Наприкінці цього року або на початку наступного буде оголошено тендер.
Щодо приватного транспорту: на вулицях вже з’явилися нові великі низькопідлогові автобуси. Однак через зростання вартості пального ми змушені будемо розглянути регуляторний акт щодо підняття вартості проїзду, зокрема й у тролейбусах, адже перевізники працюють у збиток.
– Як місто контролює вимоги до перевізників (інтервали, місткість, кондиціонери)?
– Місто жорстко контролює це. Ми вже розірвали договори з кількома перевізниками. Зараз стоїть питання розірвання договору з «Чарз-Авто», який порушив умови конкурсу і не випустив на маршрути великогабаритні автобуси. Ми розірвали договір в односторонньому порядку, але перевізник пішов до суду, і суд зупинив наше рішення на час розгляду.
Нам не імпонує, коли судова система намагається замінити собою органи місцевого самоврядування і гальмує транспортну реформу. Ми хочемо провести відкритий, прозорий конкурс. У нас працює безготівкова оплата: заходь з новими автобусами, працюй легально, плати податки та працюй для людей.
– Чи чинять на вас тиск правоохоронці або посадовці щодо таких підприємців?
– Дзвінки бувають з проханнями «розібратися» чи «піти назустріч», бо хтось просить зі столиці. Але тиснути на мене неможливо. Коли ми надаємо офіційні довідки та факти порушень – питання знімаються. Доходить до абсурду: цей перевізник писав заяви в усі органи, а нардеп Мазурашу з Чернівців, який раніше був футбольним коментатором, раптом подав запит щодо транспортної реформи в Черкасах, навіть не розуміючи, про що мова. Також можна згадати колишнього начальника муніципальної інспекції Стаса Коломійця, який після своєї скандальної поїздки за кордон замешкав на Балі, а перед цим писав заяви на мене в правоохоронні органи.
– Питання від читачки Катерини: «Чи правда, що реконструкція Замкового узвозу робиться заради прокладання каналізації до апартготелю?»
– Це міфи з соціальних мереж. Так звані «захисники» жодного разу не прийшли на офіційну зустріч до кабінету міського голови для конструктивного діалогу.
Щодо каналізації: апартготель вже давно проклав собі мережу методом підземного буріння, не руйнуючи дороги та не порушуючи законів фізики.
Щодо історичних будівель поруч: через судові позови зараз зупинено реконструкцію «будинку з грифонами». Будівля руйнується, і я звертаюся до підрядника хоча б законсервувати її. А на місці багатьох спірних забудов у центрі 25 років тому, коли роздавали землі, можна було б зробити чудові сквери. Наприклад, під фонтаном за драмтеатром у свій час просто закатали під бетон і вивезли на смітник недосліджену археологічну спадщину XVII століття.
– Коли розпочнеться будівництво спортивного майданчика біля Набережної?
– Мова йде про великий спортивний кросфіт-майданчик на вулиці Козацькій (біля Набережної, за гелікоптерним майданчиком). Директор «Дирекції парків» вже надав ескізний проєкт. Незабаром ми запросимо всіх спортсменів та любителів кросфіту до міської ради, щоб разом обговорити, які тренажери та доріжки там потрібні. Це буде повноцінний кросфіт-стадіон площею 1 гектар, де можна буде проводити змагання.
– Чи може міська рада вплинути на забудовників щодо обов’язкового будівництва підземних паркінгів?
– Сьогодні державні будівельні норми (ДБН) суворо забороняють будувати житлові будинки без паркувальних майданчиків та підземних паркінгів, які також використовуються як укриття. Проблеми виникають лише з тими об’єктами, які будуються за старими документами, виданими 15–20 років тому. Усі нові сучасні комплекси зводяться вже з великими підземними паркінгами.
– Що робиться з впорядкуванням паркування в центрі міста?
– У Черкасах працює служба паркувальної інспекції. Інспектори виписують штрафи за порушення правил паркування, зупинку на газонах та закриття проїздів. Кошти від штрафів ідуть напряму до міського бюджету. Також ми розглядаємо можливість розширення мережі платних та впорядкованих безкоштовних паркувальних майданчиків у центрі міста, щоб розвантажити центральні вулиці від хаотично залишених авто.
– Багато питань від містян стосується кронування та знесення дерев. Чи плануються зміни в підході до озеленення?
– Старі тополі, каштани та аварійні дерева, які загрожують безпеці громадян та обривають лінії електропередач під час негоди, ми змушені зносити або піддавати санітарній обрізці.
Натомість ми висаджуємо нові, більш сучасні види дерев з обмеженою кореневою системою, які не руйнують тротуари та комунікації – це сакури, декоративні клени, липи… Програму озеленення міста ми продовжуватимемо, оскільки Черкаси завжди мали статус одного з найзеленіших міст України.
– Як розподіляється бюджет міста в умовах війни та скільки спрямовується на допомогу ЗСУ?
– Підтримка Збройних сил України – наш головний пріоритет. Усі програми, пов’язані з виплатами військовослужбовцям, допомогою пораненим, підтримкою сімей загиблих Героїв та закупівлею необхідного обладнання (дронів, РЕБів, автотехніки) для підрозділів, фінансуються на 100%.
Попри вилучення «військового ПДФО» з міського бюджету до державного, ми знаходимо ресурси завдяки економії на другорядних видатках та перерозподілу коштів, щоб забезпечити як фронт, так і життєдіяльність Черкас.
– Анатолію Васильовичу, як вам вдається тримати себе у формі при такому напруженому графіку?
– Мій робочий день зазвичай починається о 6:00 або 6:30 ранку з об’їзду об’єктів міста та перевірки роботи комунальників. Намагаюся знаходити час для спорту – це дає енергію та змогу витримувати щоденні навантаження.
– Що б ви побажали жителям Черкас?
– Перш за все – Перемоги та миру нашій рідній Україні. Бажаю кожній черкаській родині затишку, міцного здоров’я та впевненості в завтрашньому дні. Дякую нашим Збройним силам за те, що ми маємо змогу жити, працювати та розвивати наше рідне місто під українським прапором. Слава Україні!
КОМЕНТАРІ