Ця пересторога є “спонсором” дитячих фоточок зі смайликами замість облич у соцмережах. І навіть ті, хто не вважає себе віруючими, часто підсвідомо дотримуються цього правила. Чому ж так, розбиралась дослідниця Діана Козир.
Корені перестороги:
Українці вважали, що новонароджена дитина вразлива до вроків та злих чар, оскільки ще не має захисту. З утвердженням християнства захист почали знаходити в обряді хрещення. Німецький етнограф Герман Пльосс зазначав, що хрест, хоч і став символом очищення, мав таке значення і до прийняття християнства. Деякі дослідники вважають воду та хрест церковним чарівництвом, яке захищає від злих духів.
Раніше було багато архаїчних захисних дій, які практикували наші предки (за Марком Грушевським):
Замовляння від уроків: Як тільки дитина народжувалася, виголошували спеціальні замовляння.
Нічна свічка: Якщо дитина народжувалася ввечері, цілу ніч горіла свічка, щоб “нічниця не підмінила” немовля (про обмінчат, до речі, є багато цікавої інформації).
Закопування місця: плаценту закопували в домі так, щоб її ніхто не переступав.
Пуповина: Баба краєчком відрізаної пуповини мазала лоб немовляти там, де піп потім мазатиме при хрещенні.
Віник від “уроків”: Для запобігання “уроків”, мати клала біля порога віник, на нього дитину, переступала тричі, спльовувала і промовляла: “Сама мати спородила, сама вроки врочища одходила”. Потім віник викидали за поріг, а дитину клали на подушку чи в колиску.
У запічок або на піч: Після того, як дитину потримає мати, баба купала її та клала у запічок або на піч. Припускаю, що це пов’язано з віруваннями у домовика, який, як вважається, захищає рід і є одним із пращурів.
А що каже раціо?
Виявляється, у цього забобону може бути цілком логічне пояснення. Перший місяць життя дитини — це період активної адаптації до нового середовища. Її імунна система тільки формується. Лікарі рекомендують уникати людних місць у цей час, щоб організм малюка спочатку познайомився з мікробами батьків, зміцнів, а вже потім виходив у “великий світ”. Раніше дітей просто не виносили з дому і тримали за ширмою певний час. Так що, можливо, наші предки інтуїтивно розуміли важливість карантину, просто пояснювали це магічними причинами.
У сучасному світі з поширенням фото і соцмереж це упередження поширилося й на зображення дитини.
КОМЕНТАРІ