Волонтерка з Черкас Ярослава Мельник переорієнтувала власне швейне виробництво: нині вона з колегами замість брендового одягу шиє балаклави для потреб військових, розповідає “Суспільне“.

Долучилися до цієї справи й інші волонтери. Робочої сили вистачає на відміну від сировини.

blank

Ярослава Мельник розробила викрійку балаклави сама у другий день повномасштабної війни Росії проти України та запустила у виробництво.

“Хочемо допомогти нашим хлопцям, особливо черкащанам, також ми відправляємо і до Харкова наші балаклави, щоб зігрівали, чим можемо, тим допомагаємо”, – сказала волонтерка.

Працівники одразу підтримали ініціативу своєї керівниці. Лариса Царик виходить працювати безоплатно, бо, сказала, того вимагає час, її совість та обов’язок.

“Ми хочемо приєднатися до всієї країни, щоб бути разом і допомогти. Вдома сидіти неможливо, хочеться разом з усіма підтримувати, не боятися, а боротися”, – розповіла швачка.

Волонтерка Яніна Ільченко дізналася про виробництво із соцмереж та запропонувала свою допомогу. Професійно шити не вміла, хотілося бути хоч чимось корисною, сказала вона.

“Знала, що дівчата збиралися. У мене хлопці в АТО, і через те мені хотілося допомогти, чим можу. Складність була – пальці не засувати під голку, раз засунула, більше такого немає. Мама все життя працювала швачкою, і через те в мене досвід якось був ще з дитинства”, – розповіла Яніна Ільченко.

Нині жінки працюють гуртом. У кожної, сказала Лариса Царик, своя зона відповідальності.

“Одна людина привезла тканину, інша – кроїть, третя – зшиває, четверта – теж щось робить. Я на оверлоку, виходить хвилин 15. Якщо це шила б одна людина, це було б дуже довго”, – розповіла вона.

За словами волонтерки Ярослави Мельник, до них приходять жінки, які є учасниками груп у соцмережах, а також швачки, які вдома без роботи. Вони приносять матеріали та фурнітуру.

Вона розповіла, що балаклави шиють із байки, трикотажу та мусліну. Спочатку використовували свої залишки тканини та матеріали, які надали інші виробники. Нині докуповувати за власний кошт.

“Бренди також наші черкаські, які займаються трикотажем на флісі, ми в них просимо, вони нам по 20 – 30 метрів надають. Тому що всі наші фурнітурні магазини віддали все, що в них було, деякі за кошти, ми вже за власні кошти скуповуємо”, – прокоментувала Ярослава Мельник.

Усі волонтерки готові шити балаклави й надалі, аби було з чого, сказала волонтерка.

“Нині ми зробили сто. Більше матеріалу поки ми не маємо, уже всі обрізки, які є, ми використовуємо. Наші хлопці просять ще, може, буде можливість на Київ, на Харків відправляти”, – прокоментувала Ярослава Мельник.

За словами волонтерки, нині є потреба в матеріалі.

“Ми в пошуку матеріалу, особливо фурнітури. У нас є чоловіки, які нам допомагають, знаходять тканину. Ми дошиємо 25 штук, але більше у нас немає матеріалу”, – розповіла вона.

Ярослава Мельник сказала, що також є потреба в фастексах.