Церква Святого Пророка Іллі в Суботові на Чигиринщині – відома пам’ятка архітектури національного значення, один з найдавніших мурованих православних храмів Наддніпрянщини доби Хмельниччини, яка споруджена коштом Богдана Хмельницького впродовж 1651-1656 років у стилі українського бароко, яка поєднує в собі риси оборонної, громадської та культурної споруди. Про історію відомої церкви розповіли в Обласному краєзнавчому музеї.

blank
В серпні 1657 року, за літописними джерелами, Іллінська церква стала усипальницею гетьмана Богдана Хмельницького.

Архітектурні особливості Іллінської церкви мають багато спільних рис з пам’ятками оборонних споруд (товщина стін до 2 м, бійниці), в той час поширений тип церкви, горище якої пристосовувалось для оборони. При будівництві споруджено дах храму, який вкритий не куполом, а циліндричним скріпленням з розпалубками.

Вимуровано церкву з місцевого пісковику, можливо, добутого з гори Кам’яної, що знаходиться на південь від церкви. На думку Івана Крип’якевича, Іллінська церква збудована з каменю, який брали зі зруйнованої татарської мечеті на околиці Суботова.

Побувавши в 1843,1845 роках у Чигирині та Суботові, Тарас Шевченко згадує церкву в поемі «Великий льох», зображує в малюнках «Богданова церква в Суботові», «Кам’яні хрести в Суботові».

blank

Завдяки активній діяльності суботівського священника Романа Орловського Іллінська церква була врятована від руйнування та реставрована.

У 1862-1869 роках реставраційні роботи здійснювались під керівництвом професора Київської духовної академії Теофана Лебединцева, який вважався відомим дослідником і знавцем старожитностей.

Після наступної реставрації кінця 1880-х років табличку з написом: «Здесь было погребено тело Богдана Хмельницького», встановлену праворуч на стіні біля входу до церкви з ініціалами отця Романа Орловського залишено на місці.

«Першою з пам’яток Чигиринського повіту, занесених до «Реєстру монументальних пам’ятників культури на Шевченківщині, які прийняті на облік і під охорону ВУАК від 26 червня 1926 року», стала церква Богдана Хмельницького (Іллінська) в Суботові, збудована коштами гетьмана, мурована, стиля бароко, фортеційного типу з бійницями. Має історичне значення, як місце поховання гетьмана Богдана Хмельницького».

Впродовж 1929-1941 років приміщення церкви використовувалось як сільський клуб, потім – сховище.

У 1953 році експедиція Інституту історії і теорії архітектури Академії архітектури УРСР на чолі з Г.Логвином виконала перші історико-архітектурні дослідження в приміщенні Іллінської церкви. Науковці провели розвідкові розкопки, потім опублікували матеріали досліджень.

У 1954 році за проектом архітектора І. Шмульсона в церкві встановлено символічний гранітний надгробок Богдану Хмельницькому.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 27 липня 1961 року Іллінську церкву було взято на облік як пам’ятку архітектури і прийнято рішення про «закриття храму як культової установи».

У 1978 році архітектором С. Кілессо завершена реставрація, під час якої розібрана галерея між церквою та дзвіницею.

У 1990-х роках іконостас церкви було відновлено на основі фотографії 1888 року (проект Сергія Кілессо, різьблення під керівництвом Івана Фізера).

Під час георадарних вимірювань у червні 2019 року в Іллінській церкві виявлено ознаки вхідного колодязя до склепу, розмірами 3×1,3 м, викладеного з середини цеглою, який, ймовірно, є усипальнею гетьмана Богдана Хмельницького.

Іллінську церкву в Суботові виділено з численних святинь українського зодчества для зображення на п’ятигривневій купюрі національної грошової одиниці. На лицевій стороні – портрет Богдана Хмельницького. На зворотній – Іллінська церква в Суботові. Автор – художник Василь Лопата. Купюру введено в обіг у 1996 році.

blank

blank

У 2019 році Національним банком України введенно в обіг монету номінальною вартістю п’ять гривень. На реверсі монети всередині правильного десятикутника розміщено зображення гетьмана Богдана Хмельницького.

Іллінська церква є візитівкою не лише Чигиринського краю, а й всієї козацької України.

Лілія Чиж, завідувач відділу науково-методичної та пам’яткоохоронної роботи.