Не лише сучасна техніка, а й нові підходи в агровиробництві можуть забезпечити сьогодні високий результат

blank

Хлібороби області завершили весняну посівну кампанію. Життєдайні дощі, що пройшли на Черкащині, зупинили засуху на більшості території. Зараз у ранніх ярих зернових за цілком достатніх вологозапасів ґрунту почався період активного росту стебла та формування колосу. Чому посівна 2020 року по-своєму унікальна, як одному з найбільших агропідприємств області вдалося здолати труднощі, розповів директор ТОВ «НВФ «Урожай» Групи МХП Олександр Воскобойнік.

— Кожен рік відрізняється від попереднього привнесенням нових умов, різноманітними випробуваннями для аграріїв. Але, власне, так і має бути: природа тримає нас у тонусі, вимагаючи забезпечувати відповідний баланс ресурсів і сил. Я завжди наголошую, що наше підприємство зацікавлене в постійному розвитку та пошуку нових ідей і рішень. У цьому році взагалі вважаю, що всі без винятку ланки «Урожаю», всі керівники підрозділів, фахівці, центральний офіс показали злагоджений підхід і найкращу за всі останні роки самовіддачу, націленість на результат і професіоналізм.

Олександр Анатолійович розповів, що посівна була проведена вдало, навіть зважаючи на те, що озимого клину цьогоріч майже немає, тобто ледь не всі площі довелося засівати весною. Високоякісно виконати це завдання вдалося буквально за 15 днів. Посіяли соняшник, кукурудзу, а сою вже досівали в умовах опадів, але все одно вклалися в строк.

— Вважаю, що виконати такий обсяг роботи за короткий час узагалі в якійсь мірі новаторство наших працівників, адже всі ланки спрацювали без жодних збоїв, — продовжує думку директор. — Незважаючи на те, що оновлення машинно-тракторного парку останнім часом не було, ми не витиснули з техніки все можливе, аби потім її в неробочому стані поставити під паркан. Працювали не на максимальних її можливостях — тобто так, щоб витримати баланс. Адже машинами ще треба буде працювати і рік, і два. В той же час ми й не простоювали. Чесно кажучи, за час цієї посівної я жодного разу не нервував — адже був упевнений у фахівцях. Уся команда спрацювала ідеально. Порівняти є з чим — за два з половиною роки це була вже моя п’ята посівна в «Урожаї», якщо брати й весну, й осінь. Ми, як запланували, домовилися з керівниками, так налагоджено і йшли всі процеси, ніби за підручником.

Зараз Олександр Воскобойнік уже може похвалитися високою якістю сходів. Стовідсотково зійшли соняшник та кукурудза, гарно сходить соя. Керівник додає: «Не треба забувати про те, що Господь нам допоміг — тому що ми входили в посівну кампанію в той час, як в окремих підрозділах вологи в ґрунті було лише на 20 см.

— Так, наприклад, у ВП «Дніпровський» на глибині метра ґрунт був сухий. Тобто якби весняні дощі не випали, то за тиждень-два рослини могли загинути. Нині живемо ніби в пустелі. Знаю сумний приклад аграріїв з Одещини, де дощі вчасно не пішли. Озимі там «випали», але й пересіяти їх вони не мають змоги. Ми ж сьогодні сміливо можемо сказати, що мінімальних запасів вологи вистачає. На площах, де господарює наше підприємство, від початку року вже маємо 110 міліметрів опадів, при тому, що ідеально — 550 міліметрів за рік. Але при чотирьохсот ми вже сміливо боремося за досить гідний урожай. Разом з тим, опади сприяли тому, що в нас підправилися озимі. Зима видалася теплою і безсніжною, осінь теж була без вологи для озимини. Якщо погода дасть змогу, спробуємо зібрати добрий урожай озимини. Для цього подекуди додаємо підживлення. Все, що залежить від нас, аграріїв, ми зробимо, навіть, як кажуть, на 200 відсотків. А решта — в руках Божих.

Розповів Олександр Анатолійович і про те, над чим сьогодні працюють аграрії «Урожаю», що є певні тонкощі у боротьбі з кіркою, яка утворюється в ході локальних дощів. Тоді рослині важко рости.

— Але ми вже, як кажуть, навчені, фахівці розуміють і знають, що таке міжрядний обробіток, тож використовуємо ротаційні борони, рятуємо наші культури. Скажімо так, сьогодні виграє той аграрій, який швидко пристосовується до погодних умов, хто оперативно ухвалює рішення, а не чекає, поки хтось інший зробить, а я подивлюся, чи в нього вийшло. В таких передових практиках і технологіях унікальність «Урожаю» була завжди, вона є і буде. За мою виробничу діяльність, а я вже працюю в агросфері 21 рік, пам’ятаю лише один рік, коли взимку не було вологи й було тепло. І то він не був настільки жаркий, як цей. Якщо не випадало снігу й була тепла зима, то принаймні восени й навесні, та навіть і взимку, йшли дощі.

Нинішньої весни, коли вже засівали останні гектари кукурудзи, урожаївців урятували сучасні унікальні сівалки. Там є спеціальні пристрої для відгортання решток і для створення насіннєвого ложа. Якби це була застаріла, як кажуть, «совдепівська» техніка, скажімо СУПН-8 чи ССТ-12Б, то не посіяли б і на третині площ. Довелося б висівати кукурудзу тільки зараз, після того як пройшли дощі. Але працювали на сучасній модернізованій техніці. Із застарілим ралом за сучасних кліматичних реалій можна й не пробувати господарювати — результати будуть невтішні. За радянських же часів випадало й до 600 мм опадів. Тоді й результати агровиробництва були, як на той час, високими. З іншого боку, якщо навіть маєш сучасну потужну техніку, але невчасно й неправильно застосовуєш її, теж результату не буде. Але згадайте, як пращури казали: до млина і вітру треба. Зараз, якщо ми маємо 250-300 мм опадів — єдиний правильний шлях — бути готовими швидко ухвалювати правильні рішення, мати сучасну техніку, лише за таких умов можна очікувати гарного урожаю.