У Черкасах відбулася робоча зустріч представників Черкаської ОДА, Національної служби здоров’я України та проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». Було обговорено продовження у 2020 році медичної реформи. Зокрема, столичні гості розповіли, яких змін чекати черкащаним від реформи вторинної ланки надання медичної допомоги.
«Медична реформа набирає своїх обертів. 2020 рік буде вирішальним, визначальним, стратегічним адже вже цього року ми маємо перейти на якісно новий рівень надання медичних послуг. Черкащина в цьому плані не пасе задніх, в нас є відповідні досягнення, зокрема по відсотках заключних декларацій з лікарями. Близько 930 тисяч осіб підписали декларації зі своїм сімейним лікарем. Це – понад 77 % населення регіону. За 11 місяців 2019 року НСЗУ виплатила закладам охорони здоров’я близько 490 мільйонів гривень. А за програмою «Доступні ліки» аптеки області отримали понад 16 мільйонів гривень. До речі, у 2020 у державному бюджеті передбачається 72 мільярди гривень на програму медичних гарантій, і сьогодні ми будемо зустрічатися з представниками ОТГ, районних рад, будемо проговорювати стратегічні аспекти, відповідальність і обов’язки, і як ми будемо налагоджувати співпрацю. Люди думають, що реформа охорони здоров’я – це в першу чергу економія коштів. Питання оптимізації і ефективності використання фінансових ресурсів теж важливе, але головне завдання медичної реформи – це підвищення якості медичних послуг», – наголосив очільник Черкаської ОДА Роман Боднар.
Як повідомив Директор департаменту договірної роботи НСЗУ Андрій Віленський, суть продовження реформи, щоб кошти витрачалися передусім на конкретного пацієнта, а не на «голі стіни» лікувального закладу.
«До цього часу фінансування закладів охорони здоров’я відбувалось за рахунок медичної субвенції державного бюджету так, що розмір цих видатків ґрунтувався на «історичних даних», тобто було не важливо, який обсяг послуг надає заклад, скільки зроблено операцій, проведено консультацій, а важливими були кількість ліжок і штат. З 1 квітня 2020 року ми переходимо до іншої моделі, коли за договорами з Національною службою здоров’я України держава буде фінансувати напряму пацієнтів. Наприклад, якщо пацієнт потрапляє у стаціонар, він там проліковується, то за цим договором НСЗУ спрямовує закладу кошти за лікування конкретного пацієнта. Таким чином, ті заклади, які будуть надавати більше послуг – будуть отримувати більше грошей. Ті заклади, які будуть більш привабливими для наших пацієнтів, будуть мати більше можливостей для розвитку», – зазначив Андрій Борисович.
«Сама концепція медичної реформи закладає внутрішньо-мотиваційні механізми, які стимулюють медичні заклади якісно надавати послуги. Після повної реалізації медичної реформи, медичні працівники, медичні заклади будуть зацікавлені швидко лікувати, якісно лікувати та підвищувати свій кваліфікаційний рівень», – висловився про своє бачення перемін у медицині Роман Боднар.
Задля успішної реалізації реформи, до 31 січня 2020 року всі заклади охорони здоров’я комунальної форми власності повинні бути готові до укладання договорів з Національною службою здоров’я України, тобто повністю автономізовані і комп’ютеризовані.
Програма медичних гарантій або гарантований пакет медичних послуг, прийде на заміну псевдобезкоштовній медицині. До неї увійдуть послуги первинної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстреної, паліативної медичної допомоги та реабілітації.
Окремо Андрій Віленський зупинився на важливості покращення лікування інфарктів та інсультів, адже саме через ці хвороби йде з життя найбільше українців.
«Розрахунок тарифу був зроблений таким чином, щоб покрити всі видатки, які заклад витрачатиме на надання лікувальних послуг. Для чого це зроблено – щоб в першу чергу підтримати тих пацієнтів і щоб зменшити цей рівень смертності. Національна служба здоров’я виділила ці пріоритетні послуги. Тарифи зараз знаходяться на стадії затвердження. Це буде постанова Кабінету Міністрів та наказ МОЗ. Якщо ми візьмемо, наприклад, інсульт, то до 500 закладів надають таку допомогу і тільки одна десята частина з них відповідають тим вимогам, якими має бути якісна медична допомога. Вимога до надавачів послуг – це перший критерій якості. Тоді й пацієнти будуть спрямовуватися туди, де є якісна послуга. Саме тому і впроваджено стимулюючі тарифи, тоді заклади будуть розвивати ці послуги і найголовніше – у пацієнта є вибір. Тобто якщо пацієнт розуміє, що певний заклад надає неякісні послуги, він туди не потрапляє, він може обрати той заклад, який його влаштовує. НСЗУ також буде проводити моніторинг виконання умов договору, таким чином ми також будемо впливати на якість медичних послуг», – розповів Віленський.
Стосувалася розмова і досить «болючої» для населення теми – створення госпітальних округів.
«Госпітальні округи потрібні для того, щоб медична допомога надавалася ефективно. Щоб бюджетні кошти спрямовувались туди, де вона надається якісно. Ні для кого не секрет, що та мережа закладів охорони здоров’я, яка є сьогодні в Україні, створювалася не в цій державі, створювалася багато десятиріч тому, а зараз ми маємо іншу кількість населення, ми маємо інші технології, які є більш ефективними. І така мережа закладів охорони здоров’я, що є зараз, є недоцільною. Поки що немає документів, які б рекомендували один госпітальний округ на Черкащині, але вони готуються. Це робиться для того, щоб централізувати, пришвидшити процеси побудови ефективної мережі закладів охорони здоров’я», – зазначив Андрій Борисович.
Ще одним з надважливих аспектів успішності позитивних змін у медичній галузі Віленський називає співпрацю та підтримку з боку місцевої влади.
«Вирішальним на цьому етапі є робота власників закладів – районних і місцевих рад та об’єднаних територіальних громад. Ми впевнені, що у Черкаській області ми можемо розраховувати на активну участь місцевої влади і вдячні їй за підтримку. Ми зі свого боку надамо усю необхідну допомогу, щоб медичні заклади успішно пройшли цей процес і були готові з 1 квітня 2020 року надавати якісні і безпечні послуги нашим громадянам», – наголосив столичний гість.
Станом на 18 грудня у Черкаській області автономізовано вже 83,6% спеціалізованих медичних закладів. До електронної системи охорони здоров’я підключені 151 медичний заклад. Стан комп’ютеризації закладів: первинної ланки – 100%, вторинна і третинна – досягає 80%. Але процес триває.
Наразі медичні заклади області активно готуються до роботи в нових умовах, щоб увесь пакет безоплатних послуг, які держава гарантує пацієнту, могли отримати і мешканці Черкащини.
КОМЕНТАРІ