66-річному Володимиру минулого тижня замінили серцевий клапан. Це звичайна операція для черкаського кардіоцентру, незвичайний – пацієнт, розповідає “5-й канал“.

“Це цікава історія, бо прийшла до мене наша кардіолог і каже: “До мене госпіталізований такий пацієнт і я його зразу полюбила”. Кажу: чому? “Бо в нього прізвище Байрактар”. Для пацієнта з особливим прізвищем, анестезіологи казали, що пацієнт-безпілотник почуває себе добре”, – жартує завідувач відділення серцево-судинної хірургії черкаського кардіоцентру Олег Журба.

Про пацієнта Байрактара швидко дізналася вся лікарня. Сусіди по палаті спочатку не повірили, що це справжнє прізвище.

“Здивувався, звісно, з прізвища, я думав, що на фоні популярності поміняв, але виявилось, що справжнє”, – дивується сусід по палаті Петро Веренієнко.

До такої уваги Володимир не звик, адже все його життя це було звичайне, часто нікому не зрозуміле, турецьке прізвище.

“Байрактар – це слово тюрсксього походження, воно у всіх тюрксисьх мовах є, перший раз я стикунувся в дитинстві, коли читав книжки, коли було написано, що турецький паша оточений байрактарами, і там зноска була хто такі байрактари – знаменоносець, вельможа, переможець”, – розповідає Володимир Байрактар.

Після повномасштабного вторгнення російських окупантів прізвище Володимира зазвучало по-новому. Адже так називається сучасний бойовий безпілотник, такі в допомогу Україні надає Туреччина. У соцмережах безліч відео, як наші ЗСУ розбивають ворожі колони з неба.

Володимир пишається своїм прізвищем та навіть знає про його походження в родині.

“Родовід іде з Ізмаїла Одеської області, котрий був 500 років під турецьким ярмом, звідти і пішов, там корінь, там поширене прізвище. Ми поїхали на море – так обслуговування безплатне, жартують, що там це прізвище знають добре”, – каже пенсіонер.

Надмірна увага бентежить чоловіка, тож усім своє прізвище не називає. Бо ж, каже, у нього це спадок від батька, а справжні герої нині воюють за Україну і байрактарами керують теж вони.

Пацієнт-“безпілотник” стрімко йде на покращення, розповідають у лікарні і вже готують до виписки. Хоча зізнаються: сумуватимуть за жартами з ним.