Понад три місяці ревізори з Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області здійснювали перевірку фінансово-господарської діяльності одного з найкращих в Україні комунальних підприємств – «Черкасиводоканалу». Ця перевірка за дивним збігом обставин нагрянула на «Водоканал» саме тоді, коли центральна влада почала переслідувати черкаське самоврядування і мера, бо ті дозволили собі «не підкоритись» дурнуватим обмеженням під час карантину, а привести їх у відповідність до епідеміологічної ситуації в місті та області і до законів України. Власне, подібні перевірки із десятків податківців та аудиторів прибули і у кілька департаментів Черкаського міськради, і навіть на десятки комерційних підприємств, які виконували якісь замовлення мерії. Більшість з них завершились нічим.

Однак на «Водоканалі», напевне, вирішили «відірватись» по повній програмі, бо, окрім покарання «неслухняної» місцевої влади, це підприємство може стати ласим додатком до чиєїсь бізнес-імперії. Тож, нарешті, після тривалого «копання» в документах та терору працівників, як повідомляється на офіційній інтернет-сторінці підприємтва, перевірка завершена і є результати.

І ці результати дуже цікаві, бо прямо натякають і на справжню мету перевірки, і на здогади, кому це вигідно. Отже, протягом перевірених 2015-2020 років виявлено начебто «порушень» на 178 млн. грн.

З них:

Перше: протягом 2015-2020 років «Черкасиводоканал» видав своїм працівникам матеріальної допомоги на лікування та оздоровлення. За п’ять років таку допомогу отримували щороку всі 650 працівників. Можемо стверджувати абсолютно упевнено, що це абсолютно законно! Стаття 97 Кодексу законів про працю України чітка – «усі доплати встановлюються підприємством самостійно». Хоча в контексті всього цього «наїзду» на комунальників, хочеться додатково запитати: а чи заслуговують люди, які працюють цілодобово і у важких умовах, часто понад власні сили, щоб містяни були з водою (згадайте хоча б позаминулу зиму, коли через аварію місто залишилось без води на кілька днів) на підтримку? Безумовно! Особливо молоді спеціалісти. Ті, хто хоч раз у житті бачили роботу ремонтних бригад, нас зрозуміють.

Друге: питання виникли до нового трубопроводу по вул. Чигиринській. Загалом прокладено 1195 метрів нових труб, які йдуть як під зеленими зонами, так і під дорогами. У другому випадку укладка цих труб робилася без розрізки дороги, а шляхом гільзування (прощтовхування). Так проклали 295 метрів. Перевіряючі генії вважають, що якщо нема траншеї, то нема труби. Але якби її там не було, то вся Чигиринська була б без води, і ми мали б там декілька басейнів олімпійського класу або фонтан висотою в десяток метрів. Фонтанів посеред доріг у місті якось не помічаємо, тому стверджуємо, що труби по-під дорогами таки є, і на їхнє прокладання гроші таки пішли. І напевне, через складність подібних робіт, припускаємо, що і не малі. Але ж сума витрат автоматично не означає, що вони – не раціональні. Місто не може дозволити собі не виконувати ремонти мереж, бо це – дорого. Дорожче їх не виконувати, бо окрім кримінальних проваджень за бездіяльність, можна нарватись і на народні протести. А комунальний бунт – найстрашніший, бо як стверджували класики – «безжальний».

Третє: Черкаси передають каналізаційні стоки для очищення на АТ «Азот». А тепер найцікавіше – власник кожної квартири чи будинку отримує рахунок за використання каналізації. Технологія нарахування проста – скільки взяли води, стільки і злили. Логічно. Але на вході до очисних споруд АТ «Азот» стоять лічильники, які показують більші цифри ніж є сума рахунків споживачів. Простий приклад – пройшов дощ і вся вода потрапила в каналізацію. Так ось – горе-перевіряючі вважають, що всім черкащанкам потрібно виставити додаткові рахунки на 66 млн. гривень. І тут хочеться запитати – який «спеціаліст» це придумав? Якби йому самому прийшов рахунок за дощову воду – він би заплатив? Ми – ні. Та й ніхто в при здоровому глузді. Бо за такою логікою треба доплачувать і за вітер, який додатково розкидає сміття, і за мороз, який сильніше охолоджує теплоносій при транспортуванні його з котелень до квартир, і ще бозна за що. Так можна дійти і до сонячного світла та повітря.

Зрозуміло, що на кожне назване «порушення» ревізорам були надані заперечення з посиланням на закони та документи. Однак ревізори уперто не хотіли їх брати до уваги. Тож у «водоканалівців» склалося таке враження, що перевіряльники прийшли з не для звичайного аудиту, який, зрозуміло потрібен, а виключно, щоб хоч щось «накопати».

Тож місто, ясна річ, буде відстоювати свої позиції і захищати працівників «Черкасиводоканалу» від абсурдних звинувачень, переслідувань і тиску. Однак продемонстрована тенденція розправи над «бунтівними» містами дуже небезпечна, бо в погоні за задоволенням власних політичних амбіцій та примх столичні владці готові залишити без води трьохсоттисячне місто. Адже ж, якщо до фантастичної суми у 178 млн. грн. додадуться всякі пені і штрафи, то мова може йти про такі цифри, які місту і уві сні не можуть приснитись, а якщо збитки таки примусять сплатити, «Черкасиводоканал» просто зупиниться і Черкаси чекає повний фінансовий “дефолт”. А це вже не просто надзвичайна ситуація – це свідомо спланований терористичний акт. І тоді вже народ примусить когось відповідати. І «жертовними ягнятами», цілком може бути, стануть не лише аудитори, а й ті, хто їх смикав за ниточки…

Поліна Котова