У свої 12-15 років ми гуляли на вулиці з однолітками, а любов до праці батьки нам прищеплювали через копання картоплі в бабусі чи прибирання дому. А от нинішнє підростаюче покоління, здається, має кардинально інші погляди. Одна його частина взагалі не думає ні про що крім розваг (часто, на жаль, не дуже позитивних – від «гульок» із алкоголем біля торгово-розважальних центрів за кошт батьків до бійок із однолітками), інша ж – навпаки, дуже рано намагається самореалізуватися, знайти собі роботу і заняття до душі. Дехто з них пробує себе у блогерстві чи «розкручує» свої сторінки в соцмережах, а дехто воліє шукати надійніший підробіток, за який платять реальні гроші. Як заробляють сучасні підлітки та що треба знати, аби пробуючи назбирати трохи грошенят дитина не втрапила у халепу, розповідає сайт «Про Все».

Резюме не присилати

Якщо придивитися, то школярів і студентів, які працюють влітку, дійсно вистачає. Вони роздають листівки на вулицях, зазивають зайти у магазин на розпродаж або носять піцу в офіси на обід. Багато хто і схвалює таке бажання дітей працювати – мовляв, хай бачать і знають, що гроші з неба не падають.

Як підлітки шукають роботу? В основному через Інтернет, у якому вони зараз проводять більшу частину свого вільного часу. Вакансії там пропонують різні – найчастіше – промоутера, мерчендайзера, кур’єра, офіціанта, розповсюджувача брошур, листівок чи візитівок тощо.

Не менш популярною є робота онлайн. Особливим “трендом” є заробіток у соцільній мережі Instagram. Зокрема, можна влаштуватися помічником Insta-блогера. Суть роботи – в тому, щоб відповідати на повідомлення та партнерські пропозиції.

Звичайно, праця для школярів не вимагає по 5 років досвіду як у дорослих. Хоча, як жартують у тому ж Інтернеті – його в нашій країні бажано мати вже з народження. Іноді й для роботи тим самим промоутером потрібні певні знання чи навички. Наприклад, на одному із сайтів з пошуку роботи у оголошенні під назвою «Промоутер хлопець роздача листівок автотематика вік від 15» серед вимог – обов’язкове знання марок авто. Загалом, у подібних оголошеннях вимоги майже завжди однакові – стресостійкість, комунікабельність та вміння гарно говорити.

Щодо роботи офіціанта, то зарплата тут буде вищою, ніж у промоутера, але потребує витривалості, вправності та не запального характеру.  При цьому більшість ресторанів і кафе у вимогах вказують ще й бажаний досвід роботи.

Серед популярних серед молоді також є робота на автомийках. Вона не з легких, але й зарплата там більша. Головне – знайти відповідального власника.

Пропонують для дітей і зовсім, здавалось би, дріб’язкову роботу. Для прикладу, можна зустріти вакансію «Онлайн-менеджер по переписці з партнерами».  Суть роботи, як пише автор оголошення, – «Просто копіюєте текст і відправляєте. Без продзвону».  При цьому зазначається – вік і освіта значення не мають, а працювати можна навіть із мобільного телефону.  У кінці оголошення навіть великими літерами дописано «НЕ ПРИСИЛАЙЕ СВОЇ РЕЗЮМЕ».

Здавалось би, ідеально – копіюєш текст, пересилаєш через потрібні канали зв’язку – і гроші вже в кишені. Однак не все так просто – далі йде роз’яснення. Справа в тому, що повідомлення треба надсилати сайтам, яких можуть цікавити ті чи інші послуги. А от оплата йде пакетами – за кожні 10 сайтів, що погодилися. Заради справедливості подається статистика – в середньому погоджуються 10% сайтів. Втім, «усе залежить від працівника»,- підбадьорюють потенційних найманців роботодавці.

Окрема тема – оголошення накшталт «Уже за тиждень ви заробите 1000 доларів, вклавши лише 10!” або “Тетяна купила собі машину, зареєструвавшись у цій грі”. Це вже завдання батьків – пояснити дитині, що так не буває, а якби було, то в країні не залишилось би жодного двірника чи прибиральниці. Всі б “косили” тисячі, лежачи вдома під ковдрою з ноутбуком. При цьому є й реальні способи підзаробити в Інтрнеті, але вони, як правило, вимагають певних навичок – роботи з графічними редакторами, написання текстів, подекуди – посидючості та терпіння (наприклад, у випадку з платними опитуваннями).

Профорієнтація на практиці

Найчастіше діти йдуть на підробітки, аби продемонструвати батькам, що готові до дорослого життя чи заробити на якусь омріяну річ. Разом із тим, вважається, що ранній підробіток розвиває у дітей здатність без допомоги дорослих приймати рішення та бути самостійними.

Працюючи в тій чи іншій професії, дитина розуміє, що кожна робота має свої труднощі і що в дорослому житті все трохи важче – десь треба вчитися шукати компроміс, а десь – вдосконалюватися через практику.

Звичайно, у підлітковому віці робота ні в якому разі не повинна стати для дитини всім, адже їй у цей час ще потрібен час на саморозвиток та відпочинок.

Вважається, що дитина визначається з майбутньою професією, вже обираючи, у який ВНЗ поступатиме. Однак недарма центри зайнятості проводять для школярів спеціальні профорієнтаційні заходи, де розповідають про переваги тих чи інших професій: визначатися дітям можна і треба ще у школі. І якщо служба зайнятості демонструє лише позитивні сторони професій, то саме на практиці підліток може побачити, що в житті буває різне. Для прикладу, тому ж офіціанту іноді треба бути психологом, щоб правильно підійти до вередливого клієнта, а тому ж кур’єру – мати терпіння і проявити кмітливість, щоб знайти потрібну адресу. Робота в реальності, а не в розповіді лектора, якраз і демонструє, чи підходить вона  характеру підлітка.

Зроби сам

Крім роботи в Інтернеті, в кафе чи на вулицях сучасні діти нерідко шукають можливість підзаробити, продвигаючи свій так би мовити «бренд». Мова йде про школярів, які продають на вулицях щось зроблене власними руками.

У різних районах Черкас можна побачити дітвору, яка займається таким «бізнесом». Наприклад, біля Будинку торгівлі нерідко можна побачити дівчинку, яка пропонує придбати і скуштувати симпатичні кекси, а в районі Хімселища нерідко гуляють підлітки, які торгують маленькими іграшками чи власноруч сплетеними браслетами.

Більшість містян ставляться до такого явища позитивно, у декого такі діти викликають подив чи просто посмішку. Хто зна, може з таких колись виростуть майбутні підприємці.

Лікбез для батьків

Рано чи пізно чимала частина підлітків таки задає батькам це питання: «А можна я знайду собі якусь роботу»? Крім переживань про те, що дитина за роботою забуде про навчання, заняття спортом чи взагалі вирішить стати дуже самостійною, батьків може турбувати ще й те, що дітей можуть елементарно надурити. Ще б пак, дитина, не маючи досвіду, навіть не знає, у скільки може бути оцінена її праця.

Недобросовісні роботодавці, знаючи це, можуть платити дитині значно менше. Тим більше, деколи вони чомусь «забувають», що робочий день підлітка має бути скороченим. Бувають випадки що платити взагалі відмовляються – «А спробуй доведи, угоди-то ніхто не підписував».

Що ж треба знати батькам і дітям про такі підробітки? Що каже про працевлаштування неповнолітніх закон?

Важливо: Неповнолітніми вважаються особи від 14 до 18 років (ст. 32 Цивільного кодексу, далі – ЦК). А діти, які не досягли 14 років, – це малолітні (ст. 31 ЦК).

Згідно зі ст. 188 КЗпП приймати на роботу можна осіб, які досягли 16 років. Прийняти на роботу можна і 15-річного підлітка, проте у такому разі додатково слід отримати від одного з батьків (особи, яка їх замінює) письмову згоду. За згодою одного з батьків можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, що досягли 15 років. Також із відома одного з батьків дозволяється прийом на роботу у вільний від навчання час учнів шкіл, ПТУ та середніх спеціальних закладів, які досягли 14 років. Але за умови виконання ними легкої роботи, що не шкодить здоров’ю та не порушує процес навчання.

Майте на увазі! Законодавством не передбачена форма надання згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює, на працевлаштування неповнолітнього. На практиці батьки (особи, які їх замінюють) подають роботодавцеві заяву, у якій зазначається прохання прийняти на певну посаду неповнолітнього.

Неповнолітні працівники мають право на скорочену тривалість робочого часу (ст. 193 КЗпПУ): у віці 16 -18 років — 36 годин на тиждень; у віці 14 — 16 років (які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень (ст. 51 КЗпП).

Яку роботу не можуть виконувати підлітки:

Підлітків не дозволяється залучати до виконання важкої роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці, до роботи в нічний час, у вихідні дні, а також до підземних робіт (ст. 190 КЗпПУ); до надурочних робіт, підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені граничні норми ваги. Для юнаків та дівчаток 14 років — 5 та 2,5 кг відповідно, 15 років — 12 та 6 кг відповідно, 16 років — 14 та 7 кг відповідно.

Гарантія по закону

Приймаючи на роботу підлітка, роботодавець повинен укласти з ним трудовий договір у письмовій формі (ст. 189 КЗпП). Крім того, перед працевлаштуванням юний претендент в обов’язковому порядку повинен пройти медичне обстеження (ст. 191). В інших же випадках – дитина має просто бути готова до того, що їй не заплатять. Договору ж не було…

Що каже психолог?

Що ж робити батькам, коли дитина раптом вирішила стати дорослою і піти на “свої харчі”?

– З’ясуйте, що стоїть за бажанням дитини підзаробити. Але не прямими запитаннями “в лоб”. Поспостерігайте, поговоріть з дитиною, вдумайтесь. Мотивація визначить, чи принесе благо така робота,-каже психолог Наталі Соколан. – Мотивів може бути безліч: вирватися з-під тотального контролю родини; спробувати принади дорослого життя; відчути власну значимість і спроможність бути корисним і мати за це винагороду від суспільства; потреба відчути себе дорослим; бажання реалізувати  якусь мету, що вимагає грошей; безгрошів’я у родині і бажання поліпшити матеріальне становище; реалізація інтересу до певного виду діяльності. Усе може бути і в позитивному, і в негативному ключі.

Починати слід лише в тому випадку, якщо мотивація позитивна, – наголошує психолог. Якщо ви контролюєте кожен крок вашого 14-річного підлітка, то, можливо, варто припинити це робити, і він не захоче “тікати” в роботу офіціантом. Якщо ж  потерпаєте від безгрошів’я, то, можливо, і не варто залучати до завдань дорослих своїх дітей, а самим розібратися із власними нюансами, що стоять на заваді фінансового благополуччя.


Передбачається, що дитина до цього вже включена у роботу по дому, бере на себе відповідальність і може справитися з більшістю хатніх обов’язків. Але і це ні в якому разі має бути не “з-під палки”. В такому випадку трудова діяльність за гроші — це вже наступний етап, – пояснює пані Наталя. Це дає можливість підлітку спробувати себе в інших соціальних ролях та різних видах діяльності, відчути межі своєї відповідальності, розширити їх, розвивати стосунки на рівні “дорослий-дорослий”, ставати пунктуальним, обов’язковішим, самостійнішим, дотримуватися строків та узятих на себе зобов’язань, відчути причинно-наслідковий зв’язок між власними зусиллями і отримати результ у вигляді грошей.

– Коли дитина вже почала працювати, розмовляйте з нею про те, чи виправдовуються її очікування, який новий досвід вона отримує,- пояснює фахівець. – Мотивація до роботи може мінятися. Але ні в якому разі не можна працювати через самонасилля. Перший досвід трудової діяльності закладе підгрунтя для успіху у подальших трудових відносинах. Добре, якщо цей досвід буде хорошим. Подбати про це — обов’язок дорослих. Робота має бути посильною і такою, що відповідатиме схильностям дитини і  посилюватиме її впевненість у собі і відчуття значимості.