Депутат фракції ВО «Свобода» в Черкаській обласній раді Юрій Ботнар – один із найактивніших. Від початку карантину свободівець разом із побратимами повсякчас допомагає людям, які втратили роботу, не мають змоги придбати продукти чи ліки. Але Юрій Ботнар також і заступник міського голови Черкас. Спілкуємося зі свободівцем про цей складний і водночас цікавий період. Розпитуємо, звідки бере сили та натхнення для роботи у той час, коли чимало людей потерпають від депресії та зневіри.

 – У нас у Черкаській об­­ласній раді, – розповідає Юрій Ботнар, – не просто свободівська фракція, а згуртована команда. І чимало людей беруть участь у тих добрих справах, які ми робимо. Це й наші представники в Черкаському виконкомі, й Черкаській міській раді. Всі разом реалізовуємо ту програму, з якою йшли на вибори, через яку люди власне й голосували за «Свободу».

…Всі разом ми змагаємося за статус найактивнішої області, але це не головне. Намагаємося працювати водночас і стратегічно, і оперативно. У нас щотижня відбуваються наради команди – на них обговорюємо ті чи інші плани, підбиваємо підсумки роботи за попередній тиждень. Завдяки таким нарадам у нас організована системна робота: від 2018 року, відколи ми увійшли до Черкаського виконкому, плануємо свою діяльність. На виклики сьогодення реагуємо відповідно до програмових засад і до поклику серця.

Головний виклик нині – боротьба з епідемією коронавірусу. Ми переспрямували кошти з певних об’єктів інфраструктури на боротьбу з проблемою, на допомогу медицині Черкащини. Стараємося допомагати насамперед області – місто підтримують волонтерські організації, є надходження від благодійників, а область опинилася фактично сам на сам з вірусом. Чимало зусиль пішло на те, аби знайти засоби захисту – в березні їх дуже не вистачало. Зараз ситуація краща – лікарні вже мають певні запаси. Після консультацій з медиками ми шукали саме те, що потрібно. Запровадили раніше за уряд виплати медикам. Причому не рахували години спілкування з хворими, як то зробила влада, а просто призначили надбавки всім медикам, які контактували та працювали з хворими на коронавірус. Лікарі отримали по 10 тисяч, медсестри по вісім, молодший персонал по чотири тисячі.

 – Розкажіть про своїх побратимів, свою команду.

– Вона доволі велика. Це і два заступники міського голови: я та Ігор Коломоєць, два директори департаменту міськради: директор департаменту освіти Сергій Воронов і директор департаменту соціальної політики Олег Гузенко. Це також члени міськ­виконкому Олександр Поліщук та Діана Тяско – з міської організації. Серед нас є також люди, які працюють у структурах міської ради – депутатка обласної ради Оксана Ковбоша. Це й побратими, які також роботу тягнуть: і Максим Рудик, і наші депутати міської ради Максим Шило, Антон Ведула, Іван Косенко, наш керівник молодіжки Віталій Козир, очільник комунального підприємства «Дирекція парків» Андрій Куча. Загалом – кілька десятків людей, які щодня виконують якусь важливу для людей і для міста роботу.

 – Хто підтримує вашу свободівську команду?

– Наша підтримка у всіх починаннях – це насамперед черкасці. Співпрацюємо також з конструктивно настроєними депутатами Черкаської обласної ради, з міським головою Анатолієм Бондаренком. У нас чимало ініціатив. Наприклад, черкаські побратими, як тільки на Житомирщині стався спалах коронавірусу, разом з місцевими комітетами самоорганізації шили маски й відправляли на тамтешні блок-пости. Бо спершу навіть у тих, хто стояв на блок-постах, не було масок. Також ми в Черкасах ще в березні запровадили безкоштовний проїзд для медиків.

У боротьбі з коронавірусом на обласному рівні нам дуже допомогли організатори фестивалю «Холодний Яр», які закликали переспрямувати гроші з фестивалю на боротьбу з хворобою. Депутати міськради підтримали також скасування єдиного податку для ФОПів, яке спільно з підприємцями ініціювала «Свобода».

 – А які були найцікавіші акції, пов’язані з допомогою людям під час карантину.

– Нагадаю: ми в Черкасах перші послабили карантин через загрозу для бізнесу, і вирішальні голоси для ухвалення такого рішення дали саме свободівці. Також ми дозволили містянам гуляти в парках. Це, звісно, не означає, що в усіх містах треба таке робити, але в нас динаміка захворюваності стала настільки низькою, що ми могли собі це дозволити. Зрештою, ми й мусили, бо в багатьох, навіть раніше спроможних людей, почалася затяжна фінансова скрута.

Зараз місто нормально працює, бізнес оговтується від карантину і немає спалахів, попри те, що минуло майже два місяці з моменту послаблення. Минулого тижня на Черкащині одного дня взагалі не було жодного нового випадку. А загалом до лікарні щодня прибуває не більше як 10 осіб з коронавірусом, і це означає, що ми не маємо права зупинити все місто. Ми не хочемо, щоб за кілька місяців люди почали потерпати від голоду. Як наголосив в одному з інтерв’ю наш лідер Олег Тягнибок, – смерть від голоду нічим не легша за смерть від коронавірусу.

Зараз ми дуже активно допомагаємо людям. Адже є такі, які вже й зараз реально не мають що їсти. От нещодавно розвозили пакунки з харчами. Справилися за кілька днів – було кілька хвиль розвезення. Хвиля – це два-три, буває чотири дні. Я розмовляв з черкасцями і бачив порожні холодильники. Обласній та центральній владі цього не зрозуміти, але дуже важливо допомагати людям, які перебувають у скруті. Бо місто – це не стіни міськради, це не кабінети ОДА, місто – це живі люди.

Допомагали, зокрема, й в Умані, це місто для мене таке ж рідне, як і Черкаси, адже там я був студентом, там почав цікавитися політикою, там я жив і працював певний час. Тобто Умань – це для мене другий рідний дім. Допомагали продуктовими наборами й поблизу Умані – в селі Родниківці разом з тамтешнім сільським головою свободівцем Русланом Яремчуком, який у 2015 році отримав 95 % підтримки на виборах.

 – Чого очікуєте від місцевих виборів? Адже влада, відомо, має на меті змінити під себе виборчий закон.

– Певно, понад два роки проти свободівців працювали всі, хто прагне повернутися і розкрадати Черкаси. Але, попри все, відчуваємо підтримку містян. Нам немає що приховувати, маємо прекрасні результати роботи – ми розвиваємо освіту, розвиваємо спорт, облаштовуємо парки та пляжі, підвищили зарплати медикам та вихователям у садочках. У місті, завдяки злагодженій співпраці із міським головою, поліпшилася інфраструктура. Також ми підтримували і підтримуємо містян у скрутні часи – як підтримували б і свою родину. Я готовий прозвітувати людям за кожен свій крок за ці п’ять років і за кожен крок своїх побратимів-націоналістів, тому ми віримо, що люди це розуміють й цінують.

Влада справді хоче змінити ви­­борче законодавство, аби пробратися в місцеві ради. Тим часом у Черкасах підтримка Зе-влади, яка всіляко опиралася послабленню карантину, дуже впала. А бажання зробити маріо­нетками місцеві ради залишилося. Думаю, вони взагалі планують знищити місцеве самоврядування. І все це велика загроза для України. Прийдешні вибори покажуть, чи готові українці зберегти своє місцеве самоврядування, свої громади, свою самоврядність, свою самобутність. Місцеве самоврядування та територіальні громади – це те останнє, чого не конт­ролює Зеленський і його влада. Ці вибори – це буде боротьба за незалежну місцеву владу.

– Ви вже давно з націоналістами. Свого часу, пам’ятаю, працювали з молодіжною політикою політичної сили. Розкажіть трохи про себе для наших нових читачів.

Вперше почув про «Свободу» від свого викладача в технікумі. Тоді я ще жодних націоналістичних партій і не знав, лишень шукав, з ким разом можна йти по життєвому шляху, змінювати свою країну. Більше про цю політичну силу довідався в Умані в університеті – тоді я, як і Степан Бандера, навчався на агронома. Якось почув, як на «Свободі слова» виступає Олег Тягнибок. Очільник партії націоналістів говорив власне все те, що я й сам думав. З тих пір багато часу спливло. У 2012 році мене призначено виконувати обов’язки керівника обласної «Свободи», тож відтоді я переїхав до Черкас. Ядром нашої партійної організації в Черкасах є сильні духом люди, віддані ідеям націоналізму. Ми брали участь у подіях Майдану, займаємося волонтерством, серед нашого членства чимало учасників московсько-української війни.

Зараз працюємо на те, аби черкасцям та жителям області було зручно жити у нашому краї.

 – І наостанок трохи про плани…

– Серед планів, що стосуються власне Черкас, – розбудова набережної, яка нині, по правді, виглядає доволі прикро. Вже готуємо проект її реставрації. Також плануємо й надалі реконструювати парки, створити ще кілька муніципальних пляжів, на яких зможуть відпочивати черкасці. Запрошую українців до Черкас, бо в нашому місті не лише зручно жити через компактність планування. Місто має гарні пляжі на березі Дніпра, які тут схожі на морські, адже з одного берега навіть не видно другого. Згодом хочемо перетворити Черкаси на спортивну столицю України, бо загалом у нас чимало можливостей для цього, зважаючи, звичайно, на центральне розташування нашого міста… 

Що зробили депутати-свободівці в Черкасах у боротьбі з пандемією коронавірусу

  • У березні-квітні разом зі свободівською командою зібрали 150 тисяч грн, які спрямували на купівлю засобів захисту для медиків Черкас, медиків обласної лікарні й медиків швидкої допомоги, для обласного лабораторного центру й інших міських лікарень.
  • У травні почали активно працювати в соціальній царині. Долучилися до благодійної програми «Турбота» і розвезли сотні продуктових пакунків родинам, які опинилися в скрутному становищі. Власне зараз триває ця робота – днями на засіданні виконкому ще раз внесли зміни в програму і додали до переліку пільговиків тих людей, які живуть за межею прожиткового мінімуму, мають меншу ніж мінімальну заробітну плату. На жаль, таких багато.
  • У травні в Умані передали швидкій рамку для дезінфекції, а ще засоби для захисту для тамтешніх медиків швидкої.
  • У травні привітали учасниць національно-визвольної боротьби з Днем матері – подарували їм продуктові набори, тому що часто це ще й люди у скрутному становищі.
  • У травні придбали продукти для фонду «Допоможи ближньому», який готує гарячі обіди для пенсіонерів і багатодітних родин. Долучились до розвезення цих обідів.

Олена Борзик, Часопис ВО “Свобода”