У Чигирині відновили колодязь, який побудував кошовий отаман Іван Сірко. Місцеві припускають, що він має давнішу історію і з’явився ще до часів Богдана Хмельницького. Що ця місцина історична – жителі знають із переказів. Та це підтверджує і краєзнавець Володимир Терещенко: криницю в 17 столітті побудував отаман Запорозької Січі, розповів він Суспільному.

blank

Зі слів краєзнавця, поряд із криницею знаходиться Сіркова яма, з якою місцеві пов’язують чимало переказів і легенд:

“При загадкових обставинах там топилися люди. А далі був Сірковий млин. Поряд із ним знайшли дуже багато монет, яким по 1 500-1 600 років”.

Чотири місяці тому на місці, де нині облаштували криницю, були купи сміття, розповів отаман чигиринського реєстрового козацтва Віктор Гончар.

“Скидали туди велосипеди крадені, брухт різний. Ми помаленьку вичищали все вручну. Потім, коли вичистили весь цей мотлох, попросили пожежників, щоб вони прийшли з помпами і викачали той мул”, — пояснив він.

Фахівці припускають, що Іван Сірко побудував криницю на місці криниці, яка була збудована за часів Київської Русі, додав пан Віктор:

“Ми побачили там зруб-шестигранник, зроблений ще до часів Богдана Хмельницького. Тобто є припущення, що це Святослав її будував, бо він тут проїжджав”.

За його словами, оцінювали знахідку спеціалісти з Києва:

“Вони сказали, що це почерк Древньої Київської Русі. Тоді такі будували зруби, наскільки вглиб — не знаю”.

Одинадцятикласник Максим Тараненко розповів: історія криниці надихнула його на створення документального фільму:

“Хочу зняти про те, як вона зв’язана саме з Сірком. Знімали до відновлення криниці і знімемо після. Це важливо для інтернет-спільноти, щоб вони зрозуміли, що Чигирин – не таке вже й село, він має свою історичну цінність”.

Перші згадки про Чигирин датуються понад чотири сотні років тому. Та ця криниця – доказ, що місто існувало й раніше, пояснив краєзнавець Володимир Терещенко. Та аби це довести, потрібні коштовні дослідження:

“Будь-які дослідження потребують коштів. Щоб провести їх, потрібна вартісна апаратура, рентгенівське зондування. У Львові така є. Це ж стосується ізотопного аналізу та роботи геологів — на це потрібні кошти”.