Навесні 2020 року коронавірус SARS-CoV-2, чи як його найчастіше називають COVID-19, дістався України. Першого хворого виявили 2 березня у Чернівцях. 11 березня ВООЗ офіційно оголосила пандемію коронавірусної хвороби 2019.
Саме рік тому, 17 березня 2020 року, наша країна остаточно «стала».
Після проголошеного 11 березня карантину, повністю зупинилось транспортне сполучення, закрились розважальні заклади та заклади харчування та більшість магазинів (окрім продовольчих). Ще раніше було призупинено навчання…
Рішення про карантин у Черкасах було прийнято 16 березня на засіданні Комісії з питань надзвичайних ситуацій під головуванням на той час заступниці мера Людмили Бордунос.
“З завтрашнього дня закривається вся торгівля, окрім аптек, продуктових магазинів, заправок у м.Черкаси. Всі ресторани. Всі клуби. Самоізоляція.” – написала тоді чиновниця у Фейсбуці.
У цей же час в області – перші підозри на COVID-19 в Умані, Черкасах та Смілі. Проте експрес-тести показали негативний результат. Перший випадок захворювання в області зафіксовано 22 березня. Це був уманчанин, що повернувся з-за кордону, та через кілька днів відчув симптоми хвороби. На сьогодні, за рік, в області зареєстровано 51607 випадків коронавірусної інфекції. Всього за період епідемії померло 685 хворих. Одужали 47105 осіб.
В Україні, та й на Черкащині зокрема, у березні минулого року взялися посилено готуватись до наступу епідемії. Закуповувались ШВЛ та антисептики, комітети самоогранізації населення шили маски, у супермартеках з’явилися жовті «захисні» лінії, тощо. В містах починають обробку місць громадського користування, миють вулиці, зупинки та дитячі й спортивні майданчики. Підприємці починають створювати фонди для боротьби з коронавірусом та допомоги нужденним. А поліція спільно з держпродспоживслужбою посилює перевірки.
Вже згодом Черкаси почали чинити опір, першими в країні відкривати ринки, за що очільник міста отримав “догану” від президента Зеленського. Проте, слідом за Черкасами «карантинні бунти» почали помалу охоплювати країну. І наприкінці травня Уряд починає потроху послаблювати карантинні заходи. Спочатку розблоковують київське метро, згодом дозволяють працювати ресторанам на свіжому повітрі…
Вже пізніше восени, нас чекала друга хвиля, з перевантаженими лікарнями та рекордною кількістю смертей, новий локдаун узимку, та чергова «коронавірусна» весна, що також може перерости в локдаун.
Як Черкащина пережила цей рік та чи готові ми протистояти новим загрозам?
«Минулий рік для Черкас був надзвичайно складним, оскільки через жорсткий локдаун весною, а потім періодичні обмеження протягом року бюджет міста недоотримав 194 мільйони гривень. Через це ми не завершили низку об’єктів, які планували відремонтувати. Держава лише обіцяла ШВЛи, обладнання, допомогу, однак мало з цих обіцянок були виконані. – розповів про рік життя з коронавірусом міський голова Черкас Анатолій Бондаренко. – Нас лише перевірками весь час залякували, згадайте хоча б масштабний аудит міської ради та комунальних підприємств. Він, до речі, закінчився тим, що у нас виявили порушення, що місто, бачте, фінансувало лікування хворих із сіл та навчання дітей-нечеркасців в училищах. Ми підготували обгрунтовані відповіді на ці закиди, і до сьогодні більше нічого не чули про наслідки тих десантів із кількох десятків перевіряльників. На цьому фоні нам довелося затягувати паски і готувати до епідемії медичні заклади міста власними ресурсами. Добре, що хоч із державного бюджету лікарям та медперсоналу надходила заробітна плата. Дякуємо і за це. Загалом же місто вклало у закупівлю обладнання, спецзасобів захисту, облаштування приміщень для хворих на COVID-19 близько 104 мільйонів гривень. Ми переобладнали та оснастили тимчасовий госпіталь для хворих, відремонтували відділення у Міській інфекційній лікарні, оснастили інші лікарні. Встигли багато. Що ж до бізнесу, то ви, напевне, самі бачите, як він пережив цей рік. Складно. Багато хто закрився. А це все недоотримані кошти у бюджет громади, суто людські проблеми в родинах. Нині у столиці знову починають говорити про новий локдаун. Будемо приймати рішення із холодною головою і тверезим розумом».
«Черкаси і черкаська медицина протримались цей рік більш, ніж нормально. Звісно у нас були певні проблеми, але такі самі проблеми були не те що по всій країні, але й по всьому світі. Всі знають, що відбувалось в Іспанії, Італії, Португалії, тобто в тих країнах, де рівень розвитку економіки і рівень життя є вищим. Зважаючи на наші реалії, наша медична система рік витримала з честю. – відзначив рівень черкаської медицини очільник департаменту охорони здоров’я Черкаської міської ради Всеволод Кульчиковський. – Міською радою було виділено більше 100 мільйонів, з них 29 мільйонів було виділено на придбання засобів індивідуального захисту для лікарів та молодшого персоналу. Решта була витрачена на обладнання, придбано було і монітори пацієнта, і кисневі концентратори, і апарати штучної вентиляції легень, проведені кисневі мережі або відремонтовані непрацюючі. На сьогодні можу стверджувати, що зміни в медицині є, і якщо оцінювати сучасний стан медичної галузі в інструментальному забезпеченні щодо можливості лікування респіраторних захворювань, то вони значною мірою відрізняються в кращий бік, ніж були до початку епідемії».
За словами Кульчиковського в місті Черкаси з медичного персоналу перехворіло понад 500 осіб.
«З викликами пандемії освіта справилась. Звісно, наша галузь – це частина суспільства, і якщо всім було важко, то і нам було важко. – поділився враженнями від «пандемічного» року очільник департаменту освіти Черкаської ОДА Валерій Данилевський. – Те, що ми справились, підтверджує факт, як наші діти здали ЗНО. Ці дітки займалися дистанційно, займалися з репетиторами і показали гарні результати. Так само є результати по конкурсах, що проходили заочно. Але для галузі це було важко, інколи неймовірно важко. Адже не було алгоритмів, на яких платформах ми можемо здійснювати дистанційне навчання, не було напрацьовано таких документів, як електронний журнал, електронний щоденник, електронний табель. Це накладало певні проблеми. Та вже зараз, коли ми чекаємо третю хвилю, то педагогічні працівники до неї готові. У нас є інструментарії, є електронні підручники, є випрацювана методологія, як і що робити. В нас фактично всі педагогічні працівники пройшли навчання, понад 13 тисяч працівників планове, дехто – позапланове, отримали навички роботи з дистанційним навчанням. Проблему маємо лише одну. Те, що біля 30% населених пунктів сільської місцевості, на жаль, не мають швидкого інтернету».
Варто також додати, що хвороба не відступила, тож про індивідуальні правила мити і дезінфікувати руки, носити маску у публічних місцях, дотримуватись соціальних дистанцій, – треба не забувати. Нині триває і кампанія по вакцинуванню населення, тож можна записатись в електронну чергу, якщо робити таке щеплення вам рекомендуватиме сімейний лікар.
КОМЕНТАРІ