За останні роки колектив КП «Дирекції парків» суттєво оновився і, так би мовити, помолодів та посерйознішав. На підприємстві сподіваються, що і черкасці помітили зміни в міських зелених зонах, бо працівники віддають душу своїй роботі. І саме тому вони заслуговують, щоб про них знали, а їхню працю шанували. Інформують у пресслужбі КП.
Оксана Бондарева дбає про благоустрій парку Перемога вже три роки. Каже, що територію мають велику, тож роботи вистачає.
«У нас багато постійних відвідувачів, що ходять до парку роками. Вони вітаються, бо вже знають усіх. Приходять сім’ями, відпочивають на лавочках. Вони задоволені, радіють чистоті та доглянутості навколо. Проте бувають і інакші люди, які всім незадоволені. Але ж то не парк винен, а самі люди, що несуть у серці негатив, бо наш парк – красивий, чистий та охайний», – розповідає про свою роботу фахівчиня.
За її словами, з початком війни стало багато переселенців.
«Їх одразу видно. Більшість – прості люди, які хвалять наш парк, нашу роботу. Дивуються, як у нашому місті багато приділяється уваги зонам відпочинку. В нас і в колективі є переселенці, наприклад, з Маріуполя чоловік, який все життя пропрацював на «Азовсталі», – додає жінка.
Каже, що останнім часом через війну колектив «Дирекції парків» значно помолодів.
«Нині хороша робота – велика цінність. А в нас – хороша робота. Не легка – так. Клопітна – так. Але все компенсується дружністю колективу та красою навколо. Тому до нас ідуть. Та й ви гляньте, які в нас озерця, річечки, а місточки які романтичні! У нас тут і свої качечки є, які щороку виводять каченят. Вони дикі, але через те, що живуть в парку, – стали майже ручні. Є й білочки, розпещені увагою відвідувачів, тож часто перебирають, до кого підходити і які ласощі брати» – захоплено обводить поглядом паркові «володіння» пані Оксана.
Вона додає, що раніше по вечорах шкоди зелені чи майну парку могли завдавати нетверезі компанії, але останнім часом таке трапляється вкрай рідко, а з початком війни – і зовсім не трапляється, бо люди стали набагато серйозніші і відповідальніші.
КОМЕНТАРІ