blank

Барельєфи на стіні обласного краєзнавчого музею в Черкасах, на яких зображена радянська символіка, мали б бути демонтованими згідно із законом про декомунізацію. Однак будівля є об’єктом культурної спадщини, тому для демонтажу скульптур потрібне як погодження, так і кошти. Зносити такі елементи самовільно працівники не можуть, розповіла Суспільному виконувачка обов’язків директора Ірина Собко.

Будівлю черкаського музею звели понад сорок років тому, розповіла вона:

“Це відбулося 8 травня 1985 року. Слід сказати, що наші архітектори Кондрацький, Фурсенко та Собчук отримали Шевченківську премію. Це найбільша нагорода за таку чарівну будівлю”.

Нині такі елементи як георгіївська стрічка, радянська зірка чи нацистська символіка згідно із законом про декомунізацію можуть зберігатися в музейних експозиціях, як двоголовий орел — символ поваленої імперії, пояснила старша наукова співробітниця Олена Володько.

Настінні барельєфи на фасаді музею збереглися з часів його відкриття. Радянські символи — серп та молот, а також зірка згідно із законом про декомунізацію мають бути демонтовані. Втім, є нюанс, розповіла Ірина Собко:

“Річ у тім, що будівля черкаського обласного краєзнавчого музею є об’єктом культурної спадщини. Це пам’ятка архітектури місцевого значення. І цю пам’ятку, як і інші пам’ятки охороняє закон України «Про охорону культурної спадщини»”.

Тому зносити такі елементи, додала вона, самовільно працівники не можуть. Втім, питання про демонтаж барельєфів порушували ще у 2020-му, зазначила директорка:

“Наша науково-методична рада дала рекомендації архітекторам, які здійснювали проєктно-кошторисну документацію на капітальний ремонт нашої будівлі. Ми тоді запропонували демонтувати шість барельєфів і змінити тематику на краєзнавчу”.

Тоді ж передбачили кошти на капітальний ремонт будівлі та монтаж нових барельєфів. Але процес зупинився з початком повномасштабної війни, зазначив юрисконсульт управління культури та охорони культурної спадщини черкаської обласної військової адміністрації Артем Каландирець:

“Спеціалістами була розроблена дорожня карта. Мав відбутися демонтаж барельєфів. У зв’язку з початком повномасштабного вторгнення були припинені державні програми на кшталт «Великого будівництва» і цей проєкт не подали на фінансування”.

Зняти ж лише ці скульптури, додав посадовець, не можна:

“Демонтувати барельєфи без проведення інших робіт не можливо. Бо барельєфи і плити, з яких складається музей, — суцільна конструкція. Якщо їх демонтувати, то є ймовірність, що це може викликати аварійні пошкодження самої будівлі. Якщо буде можливість профінансувати це, це звісно, буде зроблено”.

На це сподіваються і працівники музею, додала Ірина Собко:

“Єдина надія нашого колективу на те, що війна завершиться і наша місцева влада і державний бюджет віднайдуть кошти”.

Журналісти запитали думку містян щодо того, що робити з настінними скульптурами.

“Те, що їх треба зняти, — я вважаю, що це буде правильно. Я взагалі вважаю, що музею потрібно провести реставрацію, а барельєфи відновити. Я періодично ходжу сюди і цей музей в занедбаному стані. Люди стараються, багато експозицій з’явилося. Але від радянщини треба відмовлятися”, — зазначив один із відвідувачів музею, який відмовився назвати своє ім’я.

Інший відвідувач — Богдан Колотило — теж вважає, що радянські символи треба прибрати:

“Я думаю, що їх потрібно зняти і поставити туди герб України, або герб Черкаської області чи Черкас”.

Такої ж думки і місцева жителька Лінура Рудоман:

“Ремонт, звісно, треба зробити, а скульптури прибрати. Зараз такий час”.