Історія шевченківської тематики на посуді почалася ще за життя поета: у 60-х роках ХІХ століття Межигірська фаянсова фабрика виготовила тарілку із рельєфним портретом Кобзаря та візерунками, покритими поливою. Про це розповіли у черкаському музеї “Кобзаря”.
Наприкінці того ж століття на фаянсовому заводі Кузнєцова у Будах на Харківщині було випущено три пам’ятних тарілки із портретами Т. Шевченка, І. Котляревського, М. Гоголя та В. Короленка на бортах, які відрізняються кольорами та розмірами.
У зібранні музею найширше представлені вироби Шевченкових ювілейних років. Це вироби Городницького, Довбиського, Будянського заводів, які виготовляли тарілки, вази, чашки і навіть куманці із портретними зображеннями поета, пам’ятними датами та рядками із його віршів. Є у колекції музею і цілком унікальні речі, створені майстрами: глиняна ваза із ручним розписом, ошатна таріль та маленький куманець косівської кераміки, декоративні тарелі із петриківським орнаментом… Дивує своєю задумкою глиняний глечик, виготовлений до 125-річчя Т.Г. Шевченка Миколою Сім’яновичем на Львівщині, у вигляді погруддя Кобзаря.
200-річний ювілей Тараса Шевченка Україна зустріла у час хвилюючих і трагічних подій. З того часу і понині українські бійці захищають нашу землю від російського ворога. Війна і боротьба стали нашим повсякденням, відповідно і в пропонованій експозиції прослідковується трансформація постаті Тараса Григоровича в образ бійця, побратима, воїна.
КОМЕНТАРІ