blank

Колодій — це свято проводів зими й зустрічі весни. Інші назви цього свята — Масниця, Пущення, Сирний тиждень.

Вважається, що Масниця зародилася на території України ще за дохристиянських часів, приблизно з 4 ст. н. е. Незважаючи на те, що термін проведення цього свята щороку різний, Колодій відзначають за тиждень перед початком Великоднього посту. У 2024 році Масницю відзначають з 11 по 17 березня. Великий піст триватиме з 18 березня по 4 травня.  Великдень 2024 року випадає на 5 травня.

В останній тиждень до Великоднього посту м’ясо вже не можна було їсти, але дозволялось удосталь “масної їжі” — сир, масло, вареники, молочні продукти, а також рибу і яйця. На Масницю (Колодій) – готують вареники з сиром і вершковим маслом, млинці зі сметаною, гречані млинці на смальці.

У цей тиждень молодиці, хоча й прибирали оселю та поминали померлих, але головним обрядом-розвагою у них були “колодки”.

Колодій по днях тижня: традиції кожного дня

Масницю відзначають усі сім днів тижня та ділиться вона на два періоди: Вузька (з понеділка по середу) та Широка (з четверга по неділю). За традицією, кожен день несе у собі свої значення, повір’я, обряди, заборони та правила поведінки.

Крім того, за українськими традиціями, протягом Колодія жінки брали товсту палицю-колодку, вбирали її та уявляли, ніби вона людина. У понеділок Колодка народжувалась, у вівторок — хрестилася, у середу вона переживала всі інші моменти свого життя. У четвер Колодка вмирала, у п’ятницю її ховали, а у суботу оплакували. У неділю наступала кульмінація Колодія, коли було прийнято вибачатися за різні образи у рідних та друзів, тому цей день має назву Прощена неділя.

Понеділок – Зустріч:

Першого дня Масниці прийнято ходити в гості та розпочинати гуляння. Символами народних гулянь є дерев’яне поліно (колодки) та млинці. На гуляннях одна з жінки клала на стіл колодку, а решта по черзі обвивала її полотняними шматочками. Цей обряд використовувався у різних регіонах України, однак були й свої специфічні відмінності. Наприклад, на Полтавщині жінки приносили вже готовий, ошатний Колодій. Також у понеділок робили опудало із соломи у жіночій сукні, яка уособлює Масницю, та встановлюють у центрі села чи міста до неділі.

Вівторок – Заграш

У вівторок молодь влаштовувала знайомства, щоб придивитися до майбутнього чоловіка чи дружини. Вважалося, що якщо сватати наречену на Колодій, то й весілля буде одразу після закінчення посту. Також у цей день розпочинаються масляні гуляння: люди катаються з гірок на санчатах, на каруселях, влаштовують вистави. Було прийнято переодягатися, ходити дворами і за певну плату у вигляді млинців прив’язати до віника стрічку. Разом із цією стрічкою ряджені нібито несли з собою всі хвороби, негаразди та нещастя.

Середа – Ласун:

У середу жінки варили вареники, пекли млинці та пригощали ними чоловіків своїх дочок. Вважалося, що чим багатший її стіл, тим більше теща сподобається майбутньому зятю. Цей день вважався вдалим приводом, щоб налагодити стосунки у сім’ї, подружитися та висловити свою вдячність.

 Четвер – Розгуляй:

Цього дня розпочинається Широка Масниця. У четвер із розмахом влаштовували народні гуляння: водили хороводи, співали, каталися з гірок, розпалювали багаття та стрибали через нього. Крім того, починаючи з цього дня, заборонено було працювати, поступаючись розвагам та великим компаніям.

П’ятниця – Тещині вечірки:

У п’ятницю влаштовували тещині вечори, де мати доньки мала відвідати зятя, а він пригощав її млинцями та варениками. Можна було брати з собою і подруг, щоб похвалитися перед ними, як її шанує зять. За народними прикметами вважалося, якщо обряд виконати точно, то відносини тещі і зятя будуть ідеальними.

Субота – Зовицині посиденьки:

У суботу дівчата запрошували до себе в гості родичів чоловіка, насамперед свекруху. Дружина повинна напекти млинців, наварити вареників і почастувати ними свекра та свекруху. Невістці зазвичай родичі дарують цього дня подарунок, щоб показати їй особливу прихильність і задобрити її.

Неділя -Прощена:

У неділю – останній день Колодія – влаштовують проводи зими. З цього дня розпочиналася підготовка до Великого посту. Важливо провести цей день з добрими думками та настроєм, покаятися у своїх гріхах і увійти у Великий піст із чистою душею та совістю. Також було прийнято вибачатися один у одного, згадувати померлих. Завершувалися народні гуляння спаленням опудала, попіл від якого розвіювали над полями, щоб рік був урожайним.