blank

Фахівці комунального підприємства дали поради черкащанам, як зробити сад-город кращим і врожайнішим.

Підживлювання рослин

Якщо ви не встигли через дощі або брак часу підживити ваші рослини, можна зробити це зараз. Для цього використовують азотні добрива – аміачну селітру або карбамід (сечовину). Добрива потрібно розсіяти у пристовбурному колі (20–30 грамів на метр квадратний), ґрунт пропушити та рясно полити. Якщо очікується значний урожай, ліпше використовувати складне добриво, що містить кілька елементів живлення, наприклад нітроамофоску. ЇЇ потрібно внести близько 40 грамів на один ягідний кущ або 100–200 г на одне дерево залежно від його розміру й віку.

Боротьба зі шкідниками

Не забуваймо про те, що у хвороб та шкідників карантину немає. З настанням стабільного тепла їхній розвиток активізується. Поряд із хімічним способом боротьби (пестициди) є й інші, екологічні – струшування шкідників та подальше їх знищення, клейові пастки, біологічні препарати на основі корисних фітофагів, витяжки з грибів тощо. Існує також низка біологічних стимуляційних препаратів, які особливо ефективні для новопосаджених рослин, а також для тих, що перебувають у пригніченому стані, наприклад, підмерзли або пошкоджені.

Використовуючи хімічні засоби захисту, не забувайте про те, що кожен препарат має свій період очікування – кількість днів від оброблення ним до споживання плодів або ягід. Якщо ви не вкладаєтеся за часом у це «вікно», хімічний пестицид використовувати не можна. Виходом з ситуації може бути використання альтернативних біологічних препаратів, наприклад, Актофіту проти попелиці на черешні або смородині.

Застосовуйте для обробок бакові суміші, змішуючи в одному розчині фунгіцид та інсектицид. Пам’ятайте про те, що попри наявність сучасних препаратів нібито нешкідливих для бджіл обприскування в період цвітіння проводити не варто. Після цвітіння – саме час.

Для чого і чим проводити мульчування ґрунту

Велику увагу приділяйте боротьбі з бур’янами. Пам’ятайте, що бур’яни конкурують з культурними рослинами не лише за елементи живлення, а насамперед за вологу, дефіцит якої спостерігається дуже часто, особливо в останні роки. Хімічні засоби (гербіцид) використовуйте дуже обережно, зважаючи на їхню токсичність. Ліпше віддавати перевагу механічному способу – розпушуванню або мульчуванню.

Мульчування – прикриття поверхні ґрунту – є дуже ефективним способом його утримання. Воно має лише переваги і жодного недоліку. Перевагами мульчування є: ефективна боротьба з бур’янами, збереження вологи в ґрунті, поліпшення теплового режиму (влітку ґрунт не перегрівається, а взимку не переохолоджується), послаблення процесів ерозії (особливо вітрової), підвищення родючості ґрунту (за використання органічних матеріалів), захист ягід від бруду, особливо у дощову погоду.

Для мульчування використовують різні матеріали як органічного, так і неорганічного походження. З неорганічних використовують плівку, агротканину та агроволокно. З органічних – перегній, солому, сіно, тирсу, торф, ними прикривають ґрунт шаром 10–15 см. В саду доцільно використовувати комбіновану систему, коли пристовбурні смуги діаметром близько метра розпушують, а потім мульчують. На решті площі – задерніння з природного або штучного трав’яного покриву, який регулярно скошують. Скошену траву висушують протягом 1–2 діб та використовують для мульчування пристовбурних кіл.

На ягідниках доцільно мульчувати всю площу – як ряди, так і міжряддя. Цим ви значно полегшите собі життя та матимете більше часу для відпочинку на вашій ділянці.

Підвищення температури під час заморозків

Є три способи підвищити на короткий час температуру в саду:

Укриття. Обернути агроволокном можливо тільки чагарники і невелике деревце, але усі дерева в саду – неможливо.

Димлення. Старий, але не добрий для здоров’я метод. У саду рівномірно розкладають купи з рослинних залишків (сіно, солома, листя, тирса, торф), злегка присипають землею, а коли температура наблизиться до +2°С, підпалюють. Теплий дим, який виділяється у значній кількості, огортає сад і на певний час забезпечує прийнятну температуру.

Дощування. Більш ефективний та менш шкідливий спосіб. 1 кг води при замерзанні виділяє 80 ккал тепла. При цьому змочують і ґрунт під рослинами, і стовбури з гілками, і листя з квітками. Краще з обприскувача або використовуючи спеціальну насадку на садовий шланг із режимом «туман». Проте в жодному разі не можна залишати замерзлу воду на рослинах після закінчення заморозку, інакше рослина почне переохолоджуватися. Її знову варто облити водою, яка розтопить крижану кірку та зігріє рослину. Загалом, усю ніч доведеться поливати або диміти.

Полив

Зав’язь вимагає для свого розвитку велику кількість води та поживних речовин. Від нестачі вологи плоди передчасно осипаються, а ті, що вижили, будуть невеликого розміром. Тому, якщо травень видався спекотним і без дощів, почекавши 10-15 днів після закінчення цвітіння, рослини рясно поливають. Полив корисно поєднати з підживленням: наприклад, розвести 1:10 гній, 1:20 курячий послід або інше весняне добриво. Під час цвітіння полив не потрібний.

Щеплення

У травні робити щеплення менш ефективно, але все ще можна, якщо живці (щепа) перебувають у сплячому стані та зберігаються в холодильнику або підвалі. Вони повинні бути з бруньками, що не розпустилися. За добу до початку щеплення підщепу рясно полийте, а живці дістаньте з холодильника та поставте у банку з водою, щоб поповнити запас рідини. Після щеплення варто притінити щепи паперовим білим пакетом від гарячого травневого сонця.

Борознування

Іноді в травні спостерігається надто інтенсивне зростання дерев, проте кора на штамбі та скелетних гілках не встигає підлаштуватися під швидкість росту та лопається. Утворюються глибокі рани, які важко загоюються, ослаблюють дерево та служать місцем для потрапляння інфекцій і стовбурових шкідників.

Потрібно зробити борознування, тобто нанести ранки на кору самостійно, як попереджувальний захід. Гострим, продезінфікованим ножем уздовж стовбура та гілок робляться розрізи на глибину 1,5 мм на відстані 10 см один від одного. Так кора буде розходитися поступово та рівномірно по всій площі, а глибокі рани утворюватися не будуть. Порізи потрібно продезінфікувати, наприклад, 3% розчином мідного купоросу.

Перевірка кута відходження скелетних гілок

На молодих саджанцях дерев для формування правильного скелета потрібно перевірити кут відходження скелетних гілок від стовбура. Оптимальним вважається 60-85°. Якщо кут менший 45°, то велика ймовірність, що незабаром гілка відламається.

Виправити кут можна за допомогою дротяних розтяжок, відтягнувши та прив’язавши гілку до забитого в землю кілка, зовсім молоді гілки можна рівняти навіть за допомогою прищіпки. Старі, з самого початку неправильно сформовані гілки, можна теж виправити, якщо не хочете їх просто спиляти. Знизу гострою садовою ножівкою роблять один або кілька підпилів на половину товщини, відгинають, щоб деревина зімкнулася в місцях підпилів. Фіксують, обмазують та обмотують, як при щепленні. Поступово зростаючи, гілка прийме правильне положення.

Видалення вовчків та порослі

Вовчки та поросль беруть на себе багато поживних речовин, і вирізати їх потім все одно доведеться. Тому краще це зробити якнайраніше. Якщо ви видаляєте небажані молоді пагони в кроні, то цілком можна спробувати їх вкорінити. Наприклад, смородина та кісточкові вкорінюються без особливих складнощів, але в тінистому місці та в парнику.

Висадка живців

Травень – саме час для висадки вкорінені з кінця лютого живці винограду та інжиру. Спочатку їх варто загартувати, привчивши до природних умов. Робіть це поступово, збільшуючи час перебування на відкритому повітрі. Хороший варіант – зробити перехідний період на вулиці, але під прикриттям агроволокна, накинутого на дуги.

Роботи у квітнику

Посадіть кореневищні квіти: іриси, канни, хости, лілейники. При необхідності на старих клумбах поділіть кореневища вже дорослих квітів. У першій-другій декаді травня приступайте до сівби однорічників – циній, айстр, бальзаміну, матіоли. Після настання стійкого тепла можна висаджувати розсаду петунії і пеларгонії. У травні також готові до посадки і бульби кал, гладіолусів, анемон.

Доглядаємо за первоцвітами, нарцисами та тюльпанами

Викопайте та підсушіть цибулини первоцвітів – крокусів, підсніжників і гіацинтів. Цибулини нарцисів та тюльпанів викопуйте лише тоді, коли листя остаточно пожовтіє. Саме через листя цибулина запасає необхідні речовини для гарного цвітіння у майбутньому сезоні. Якщо ви використовуєте кошики для вирощування цибулинних, то їх можна акуратно викопати відразу після цвітіння та прикопати в затишному місці саду, щоб вони запасали живлення.

Розмноження та підживлення квітів

Також у травні саме час ділити флокси, хости, обрієту, арабіс, хризантему, трав’янистий гібіскус, які розрослися. Активно ростуть клематиси, і саме час їх розмножити. Покладіть пагони в пухкий та вологий ґрунт, зафіксуйте, а верхівку залиште на поверхні. Незабаром у вас буде новий саджанець. Висаджуйте жоржини та гладіолуси. Усі рясноквітучі чагарники (приміром, гортензії, півонії, рододендрони) варто підживити весняним комплексним мінеральним добривом.

Обрізка чагарників

Чагарники, які вже відцвіли на торішніх пагонах (форзиція, спірея, вейгела, калина, деревовидний піон), потрібно обрізати. Це дасть можливість відрости більшій кількості нових пагонів, на яких і утворюються квіткові бруньки майбутнього сезону.