blankПроблема ремонту очисних споруд Шполянської центральної районної лікарні виникла не сьогодні. Вона тягнеться протягом останніх п’яти років. Капітальний ремонт споруди було започатковано в 2014 році. Замовником виступав відділ капітального будівництва облдержадміністрації. Саме він і визначався з виконавцем.

Будівельники розпочали ремонт. Але через безконтрольність наробили стільки браку, що в райлікарні відмовилися приймати ремонтні роботи без ліквідації недопрацювань.

Були обіцянки їх ліквідувати, але конкретних робіт так і не було зроблено. Скільки порогів переступив головний лікар райлікарні Василь Уманець, відкрив дверей, як депутат обласної ради, в облдержадміністрації, інших обласних структурах, він і сам не може достеменно сказати.

При цьому зустрічі відбувалися навіть на найвищому рівні в облдержадміністрації. Змінилося два губернатори, але Василю Петровичу так і не вдалося добитися, щоб бюджетні кошти, які виділялися, були використані ефективно.

Зараз райлікарня стала перед фактом, що очисні споруди переповнені і в будь-який момент якийсь із представників перевіряючої структури, особливо екологічної, може написати припис про призупинення роботи райлікарні через загрозу забруднення навколишнього середовища.

До речі, екологи вже приїздили та пересвідчилися, що керівництво райлікарні і зокрема головний лікар Василь Уманець всі ці роки не раз звертався до замовника, щоб прискорити вирішення проблеми.

Звертався Василь Петрович і в правоохоронні органи, як депутат обласної ради, але звідти отримував фактично відписки, якими справи, як відомо, не поправиш.

Замовник (відділ капітального будівництва облдержадміністрації) та виконавець (до речі, він змінювався) продовжують обіцяти.

Останнім часом в облдержадміністрації, якій підпорядкований замовник, почали висловлювати думки щодо передачі не введеного в дію об’єкту на місце, тобто райлікарні.

Такі пропозиції були й раніше, але лише стійкість головного лікаря Василя Уманця не дозволяла це зробити.

Схоже, сценарій починає повторюватися, але в нинішній час таке повторення може обернутися для райлікарні більшими проблемами. Та й для самого Василя Уманця вони можуть вилитися неабиякими неприємностями.

Його можуть звинуватити якщо не в бездіяльності, то ще в якихось гріхах, пов’язаних з проблемою недобудованих очисних споруд.

Не секрет, хто це може зробити. Ті ж правоохоронні органи, до яких пробував достукатися Уманець, відділи облдержадміністрації, які відповідальні за роботи. А коли вірити, що й в облдержадміністрації уже говорять про передачу невідремонтованого об’єкту, то при такій підтримці знайти винного неважко.

Надія, правда, ще залишається на новопризначеного губернатора Ігоря Шевченка, до якого медики також планують звернутися.

Проте чи вдасться розірвати «зачароване коло» бездіяльності обласних структур Черкаської облдержадміністрації, сказати важко. Адже в час децентралізації такий соціальний об’єкт, як центральна районна лікарня, незважаючи, що одна з кращих в області, залишається ніби в підвішеному стані, якщо хочете, нічийна. Районна влада прагне допомогти вижити в даній ситуації, але не має фінансового ресурсу. Об’єднані територіальні громади не надто піклуються про проблеми медицини. З них постійно доводиться вибивати кошти для закладу. А в такій ситуації шукати винних або звинуватити когось дуже просто.

Василь Дрозденко, “Шполянські вісті”.