Останній тиждень у Черкасах розгортається масштабна театральна вистава по порятунку від кайданів «народного» мера Анатолія Бондаренка.

Перший акт цієї трагікомедії ми спостерігали під прокуратурою, куди Анатолій Васильович зізвав своїх партійних підлеглих із навколишніх районів, та підтягнув на «безкоштовний» піар «свободівців», що працюють в мерії, та активістів Нацкорпусу. Розгнівані народні маси мали показати правоохоронцям, що просто так, хай навіть і за конкретні злочини, мера вони не віддадуть. А на той час, нагадаємо, Бондаренку вручили дві підозри у зловживанні владою та підписку про невиїзд. Все через незаконні рішення на «канівській сесії», куди покликали лише своїх, і через дерибан Соснівки. І хоч через кілька днів у суді всі три відповідні подання прокуратури «зарубали», команда міського голови поспішила використати привід побігати центром міста із транспарантами, через що півдня не ходили тролейбуси.

Далі сюжет набуває ще більшої гостроти, бо у судах справи продовжують слухатись.

11 жовтня, в Черкаському адміністративному суді мало бути розглянуте клопотання департаменту юридичного забезпечення міськради з приводу скасування попереднього судового рішення, яке призупинило дію рішень, прийнятих на скандальній «канівській сесії». На саме засідання прийшли не лише представники міської влади, а й близько 20 жінок з дітьми, котрим через таке судове рішення нібито припинили видачу соціальної допомоги, передбаченої міським бюджетом.

«Діти не можуть отримати молока, комунальники не можуть отримати своїх заробітніх плат. Ми будемо приводити (до суду – ред.) пенсіонерів, будемо висипати сміття прямо тут. Тому, що цей суд не розуміє, що зробив», – натхненно підбадьорив присутню групу підтримки сам міський голова.

А в цей час комунальники і справді виклали на порозі Будинку правосуддя купу сміття.

Ефектно, вражаюче, креативно! Так сказали б ті, хто живе у Черкасах менше 20 років. Бо черкасцям із більшим стажем всі ці народні движняки скидаються на дежавю. Все це вже відбувалось в нашому місті – при міському голові Володимиру Олійнику!

То теж був неперевершено-народний мер. Як тільки над ним починали згущуватися хмари, на вулиці виходили «народні» маси під проводом всім відомої тоді діячки Ліни К., і також перекривали центр, блокували тролейбуси, брали штурмом установи, з яких на «батька міста» косо подивилися. Теж були обурені матусі, гнівні пенсіонерки, принципові активісти. І так само вони тоді кричали: «до чого нам ваш закон, у нас діти без молока чи дідусі без хліба!». А мер, опираючись на це показне суспільне «благословення», продовжував порушувати закони, роздавати кумам ласі шматки землі, грабувати міський бюджет і доводити Черкаси до повного занепаду.

Зрештою, навіть тоді, як у 2002 році Володимир Олійник програв вибори, він ще не один рік використовував свою «армію», щоб «пити кров» із свого наступника Анатолія Волошина, вимагаючи збереження збагачувальних схем для своїх соратників.

Якщо придивитись уважно, то «залізний» імідж нинішнього черкаського мера Бондаренка ліпить чимало рук із тієї старої Олійникової бригади. Там і кум Олійника, а нині полум’яний «батьківщинівець» Михайло Мушієк, і заступник мера Олійника Станіслав Овчаренко, нині батьківщинівець, який також попрацював першим заступником Анатолія Васильовича, там і головний юрист мерії олійниківських часів Володимир Шабанов, якого із рівноцінної посади Бондаренку довелося звільнить, але, звісно, не усунуть від «юридичного порадництва», там і головний піарник Валерій Воротник…

До речі, свого часу черкаські журналісти не раз описували, що цю команду єднають не просто дружні зв’язки, а в’яжуть тісні бізнесові вузли. Тож і не дивно, що коли йде мова про загрозу цьому містечковому фінансовому спрутику, який з приходом до влади Анатолія Бондаренка нарешті почав тамувати свої «за олійниківські» апетити, то в хід ідуть всі методи захисту, в тому числі і призабуті, бо вони ж колись приносили позитивні результати.

Тому, щоб там не доводили правоохоронці, притомні юристи і думаюча громадськість про те, що рішення сесій мають в першу чергу ґрунтуватись на законодавстві, а не прийматись із «благих намірів», що жодного «колапсу» у місті не ставатиметься, якщо, знову ж таки, міський голова не виходитиме за рамки закону, і що для виходу із будь-якої ситуації треба, в першу чергу, читати закон, – команда мера буде продовжувати продукувати абсурдні шоу і нічим не обґрунтовані істерики.

Наприклад, директор Департаменту соцполітики Черкаської міськради, «свободівець» Олег Гудзенко днями заявив, що затримки у виплатах соціально незахищеним верствам населення пояснюються судовим блокуванням рішень виїзної «канівської» пленарки. Мовляв, «нині маємо неприпустиму затримку у виплатах соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги на догляд. У цифрах – це понад 302 тис. гривень лише за перший період виплат, за другий – в рази більша. Водночас немає можливості здійснювати видатки для виплати компенсації на придбання житла для сімей АТОвців в сумі 2,4 млн грн. А також коштів на виплати членам родини загиблих в АТО. Не можемо виплатити стипендії воїнам УПА, гроші на які були перерозподілені з внутрішнього ресурсу департаменту».

І хоч слова Гудзенка одразу заперечила начфін міста Наталія Джуган, наголосивши, що державні виплати не просто мають проводитись, а повинні виплачуватись у найкоротший термін і що згідно із рішенням міськради, для початку виплат достатньо рішення виконкому та бюджетної комісії, і що насправді затримки через рішення суду неможливі. Але, як кажуть, брехня вже пішла гуляти по селу.

Або відома черкаська діячка, яка колись також встигла попрацювати із Володимиром Олійником, екс-депутатка Любов Майборода оприлюднила відкрите звернення черкаських медиків до голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка через бюджетні неплатежі, в якому майже слово в слово повторює заготовлену «козу»: у Черкасах стався фінансовий колапс через поганого Олександра Радуцького і суддів, бо перший мав нахабство оскаржити незаконні рішення скандальної сесії, а другі призупинили їх виконання до прийняття рішення.

І не маємо сумніву, будуть нові звернення трудових колективів і громадськості, замість Ліни К. протестуючі «загони» очолить, в вочевидь, Дмитро Кухарчук із Нацкорпусом, войовничих бабусь замінять хлопці в камуфляжах і балаклавах, все трохи «розбавлять» АТОвцями на чолі із вірним Санечо Пансою Бондаренка Геннадієм Шевченком, та обманутими мамами з дітками. І все це буде колотитись, доки або правоохоронці не відступлять, або не зміниться політична кон’юнктура.

Звісно, Черкаси від того не виграють, бо пригадайте, чи була при Олійникові гаряча вода в кранах, чи ремонтувались дороги, косився бур’ян у парках? Ні, адже завжди напохваті знаходилась чергова «зрада». Зате сам Анатолій Васильович на такій хвилі може піти далеко. Олійник бачите, як «піднявся», зараз очолює український уряд і путінському екзилі.

Правда, є однин нюанс, Володимир Олійник – фаховий суддя, і обминати закон вмів професійно. Тож він свій шлях пропетляв з ганьбою, але без юридичних наслідків. Нинішній очільник Черкас саме слово юриспруденція вимовляє повільно…