5 вересня в Україні стартував виборчий процес місцевих виборів. А 25 жовтня українці обиратимуть депутатів сільських, селищних, міських, районних та обласних рад. Також міського голову Києва та очільників міст, сіл і територіальних громад. На всій території країни, окрім окупованих Криму та окремих районів Донецької і Луганської областей.

Як в Україні почалася передвиборча гонка Gazeta.ua розповів Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього. 

– Якою буде ця кампанія?

– Простих виборів у нас не буває. Але до всіх наших типових проблем додається карантин і найскладніша виборча система з тих, які ми застосовували. Ці два фактори ускладнюють проведення виборів. Що стосується епідемії, то у нас буде явка ймовірно менше 50 відсотків. А якщо будуть великі обмеження і люди боятимуться йти на дільниці, то може бути 35-40 відсотків. Це сильно спотворить результат. І представництво у радах буде не таке пропорційне.

Що стосується виборчої системи – матимемо багато зіпсованих бюлетенів. Людям буде важко звикнути до нових бюлетенів, що куди писати. І до цього треба бути готовими.

– Яка зараз ситуація у партії влади?

– Рік тому в них були рекордні результати. Вони повністю сформували вертикаль виконавчої влади під себе. Хотіли закріпити це на місцевих виборах. Зараз бачимо, що цього не станеться. Це буде відображенням недопрацювань центральної влади. Також у “Слуги народу” кадровий голод. Попри те, що анонсували нові обличчя, зараз висувають на ключові посади людей, які вже були у владі. Тому ця конкретна перевага уже не буде їм допомагати.

Що стосується виборів міських голів найбільших міст, то ймовірно у одному чи двох обласних центрах “СН” і зможуть виграти. В інших центральна влада підтримує чинних мерів. Не зважаючи на великі чи маленькі політичні розбіжності.

– Роблять це негласно?

– Звичайно. В усіх чи майже в усіх обласних центрах “СН” висуває офіційних кандидатів. Проте не лише експерти, а й виборці розуміють – більшість цих людей не зможуть пройти навіть до другого туру. Це означає, що є негласні домовленості. У майбутніх місцевих радах будуть коаліції з представників партії старого мера та партії центральної влади. Таким чином зможуть поділити посади, фінанси і преференції на двох гравців.

– Президент зараз допомагає “СН” у передвиборчій агітації?

– Президент – це головний актив партії. Вся партія побудована навколо нього і на ньому. До Зеленського особистий рівень довіри людей залишається стабільно високим. Помилки, які стаються, пов’язують із його призначенцями, із депутатами президента, а не особисто з ним. Тому його попросили чи переконали особисто представляти кандидатів і займатися агітацією. У деяких регіонах він може додати трохи відсотків. Але не так багато, щоб повторити минулорічний успіх.

– Як оціните старт опозиційних сил?

– “ЄС” вибрала правильну нішу і стратегію – об’єднати всіх, хто незадоволений безпековою політикою президента. Також всіх, кого не влаштовує культурна і мовна політика керівництва країни. Можна сказати, що “ЄС” з’їла повністю “Голос”. І у багатьох інших націонал-демократичних чи націонал-патріотичних партій так само буде забирати виборців. Ті, хто хочуть десь зупинити ініціативи центральної влади, голосуватимуть за “ЄС”.

– А що стосується “Батьківщини”?

– У “Батьківщині” проходять внутрішні реформи. У багатьох обласних організаціях міняється керівництво. Це ускладнить ситуацію для цієї партії перед виборами.

– Чи можуть скасувати вибори у регіонах, які потраплять у червону зону карантину?

– Остаточного рішення про це немає. Згідно Конституції України червоний регіон не може стати підставою для скасування будь-яких виборів. Це незаконно. Єдиний конституційний спосіб скасувати вибори – ввести надзвичайний стан в країні чи в окремих регіонах. Якщо питання стоятиме гостро, президент, РНБО і Верховна Рада будуть змушені саме так вчинити. Якщо у нас статистика захворюваності різко зростатиме, то я не виключаю, що поставлять питання надзвичайного стану. Це буде вимушена міра. Але дивлячись, як це робитимуть. Якщо буде дуже прозора розмова всіх політичних партій у парламенті, відкрита дискусія із суспільством. Якщо це триватиме кілька днів, зважать всі за і проти, прорахують наслідки, тоді це рішення зможе пройти. А якщо сьогодні на сьогодні, або оголосити червоними секторами і скасувати вибори лише в тих регіонах, де не зовсім підтримують центральну владу. Тоді це може викликати звинувачення в політичній заангажованості: раз не можете виграти, то маніпулюєте статистикою. Тому рішення має бути максимально прозорим.

Ще по карантину може виникнути така ситуація, коли через рішення РНБО чи обласних комісій техногенної безпеки обмежать певні види виборчої агітації. Наприклад, зустріч у трудових колективах, “від дверей до дверей”, концерти. Це також вплине на вибори. Бо для деяких партій це було основним видом агітації. А деякі більш сильні в телевізорі чи інтернеті.

– Як показують себе нові партії “Пропозиція” і “За майбутнє”?

– “Пропозиція” потужно стартувала, але потім почала пригальмовувати. Немає постійного приєднання міських голів. Хто був на старті, ті й залишилися. У містах, де є їх мери, партія матиме високі шанси. І в Дніпрі, в Житомирі, наприклад. Де немає – їм буде важко працювати. Бо ж “ви партія мерів, а де ваш мер?”.

“За майбутнє” пішла іншим шляхом. Вони будуються на базі парламентської групи. Там 24 мажоритарники, які торік виграли вибори у “Слуги народу”. Це означає, що є виборець, який їм довіряє. Також навербували до своєї партії багатьох регіональних лідерів. Тому партія матиме багато фракцій у радах. Палиця веде тур, як прем’єр. Проводить великі заходи. Їхня тактика – претендувати на участь у формуванні уряду у Верховній Раді.

– На що мають звертати увагу виборці?

– Головна порада – зрозуміти, що в нас проходять не парламентські, а місцеві вибори. Попри позитив чи негатив якогось національного лідера котроїсь партії, місцевими проблемами будуть займатися дуже конкретні депутати. Треба дивитися, що вони говорять про карантин, про місцевий бюджет, про освітлення, про проблеми, які є компетенцією вашої місцевої ради. Це важче, бо всі дивляться національні дебати. Але треба обирати тих людей, які у міській раді думатимуть не про ділянки землі для своїх родичів. А щоб місто чи область краще використовували ресурси, які мають.