blank

«Дивлюся на фото, де рятувальник несе дитину, яку щойно дістали з-під завалів зруйнованого будинку. Навіть не одразу зрозумів, яке це місто… За останній тиждень діти гинули в Києві, Запоріжжі, Одесі, Прилуках, Сумах та інших містах. Беззахисні діти. Чиєсь майбутнє, чиєсь життя, чиїсь нездійснені мрії… І я мимоволі запитую себе: як на це мав би реагувати той, хто вкотре претендує на Нобелівську премію миру? Той, кому Конгрес США надав повноваження запроваджувати пекельні санкції?» – Про це на своїй сторінці в соцмережі написав народний депутат України Віталій Войцехівський.

«Спочатку він розстеляє червону доріжку до трапа літака для диктатора й убивці. Потім замість трибуналу фактично відкриває перед ним двері до міжнародних майданчиків, зокрема G20. Далі не втомлюється дякувати путіну за готовність постачати дизельне пальне до Сполучених Штатів. А на завершення дня від імені США лунає «рішуча вимога» припинити удари по нафтопереробних заводах. І вишенька на цьому дипломатичному торті – рекомендація українцям змінити президента. Серйозно?! Свого президента обирали ми самі. І самі вирішуватимемо, коли та кого обирати наступним. Так, наш президент не ідеальний. Так, він помиляється. І ми маємо право його критикувати. Але це наша країна, наш вибір і наша відповідальність. Не американського президента, не російського диктатора і не будь-кого іншого за межами України. А от щодо президента США – у мене, як і в багатьох українців, є власна думка. Але хто буде президентом Сполучених Штатів, мають вирішувати громадяни США. Можливо, перш ніж повчати українців, як їм обирати свого лідера, варто відповісти на простіше запитання: що зроблено, аби українські діти більше не гинули під російськими ракетами?» – наголосив народний депутат.

«Бо справжня боротьба за мир – це не червоні доріжки для диктаторів і не красиві слова перед камерами. Це конкретні дії, які зупиняють убивства. А фото рятувальника з дитиною на руках не потребує жодних дипломатичних коментарів. Воно саме говорить про ціну цієї війни. І про ціну чужого мовчання…» – підсумував Віталій Войцехівський.