Аграрна партія проходить необхідний процес самочищення, від якого стане ще більш згуртованою і сильною. Саме так розцінюють останні скандали у своїх лавах більшість членів політсили, про що на прес-конференції у Черкасах розповів голова обласного осередку, депутат Черкаської обласної ради Віктор Полозов. А щоб його слова не сприймались як думка окремої організації, до заходу долучились голови Чернігівської організації Сергій Гайдай, Хмельницької – Сергій Іващук, Тернопільської – Іван Чайківський, члени політради партії Михайло Поживанов та Анна Мадей, яка ще й очолює загальноукраїнську аграрну «молодіжку». Вони переконані, що така ситуація – це феномен нової політичної історії України, і здобути подібних результатів вдалося виключно через принципи побудови партії з низу до верху, фінансування партії через справжні партійні внески, відсутність «партійної диктатури» та рівність простого члена партії із її керівництвом, або лідером.

«В історії нашої країни ще не було такого прецеденту, щоб актив партії звільнив з посади її голову, оскільки той порушив статутні норми і курс, який визначила організація на своєму з’їзді. Переважна більшість українських партій – вождистські, і якщо, приміром, у «Батьківщини» забрати Юлію Тимошенко, – партії не стане, так само, як не стане Радикальної партії, якщо з неї піде Олег Ляшко. У Аграрній партії не так, бо ми ідеологічна структура, яка не «заточена» під одного вождя. Тому коли Віталій Скоцик перестав дослухатись до більшості партійців, став порушувати статут, вести за спиною партійців якісь незрозумілі переговори про злиття з іншими партіями, як-то «Укроп», за яким стоїть олігарх Ігор Коломойський, – ми вирішили переобрати голову», – коротко передав суть конфлікту Віктор Полозов.

На його думку, увагу суспільства до перипетій у партії прикуто тому, що Аграрна партія є досить рейтинговою, вона здатна перемагати на виборах, що доводять останні виборчі перегони до ОТГ. Зокрема, у Чернігівській області аграрії отримали 10% голосів виборців та створили фракцію Аграрної партії, яка є третьою за величиною в обласній раді. Також депутатські фракції є у десятьох районних радах області, у трьох районах голови райрад очолюють члени АПУ, є заступники голови районних рад, міських голів. Узагальнено, 25 % депутатів рад усіх рівнів, більше 500 осіб,  – це представники Аграрної партії. Звісно, такого потужного конкурента помітили і лідери відомих політичних «брендів», тож Полозов не виключає, що ситуацію могли спровокувати штучно, щоб пересварити і знищити політсилу.

«Однак у нас демократична команда, 15 обласних організацій зібрались і висловили свою думку про те, що для збереження задекларованого партійного курсу партія не повинна «лягати» під якихось олігархів, ми – самодостатній проект, оскільки 25% партійців – це успішні аграрії, а решта – не менш успішні лікарі, вчителі, науковці, промисловці. Нам не потрібно брати якісь додаткові зобов’язання перед конкретним олігархом, щоб окремо взятий Віталій Скоцик пішов на президентські вибори. Все має вирішуватись всередині організації. Потрібно також попрацювати над загальноукраїнським рейтингом Віталія Скоцика, вивчити його рівень наприкінці року і визначитись на з’їзді в грудні, чи справді від Аграріїв у президентських перегонах буде брати участь саме він. Але Скоцика це не влаштовувало, бо він вирішив стати вождем. У нашій партії це – неможливо», – наголосив Полозов.

За словами присутніх, Віталій Скоцик не зупинився навіть після того, коли обласні організації висловили йому ультиматум, а тоді і офіційну недовіру, і почав у свою чергу проводити якісь фейкові засідання керівних органів партії, на яких не було справжніх партійців, «знімати» із посад тих функціонерів, які стали на сторону більшості. Так, за підтримки своїх нечисленних прихильників 13 вересня він таємно зібрав так звану Політраду у… лісі під Києвом. За відсутності кворуму на фактично не легітимному зібранні й було ухвалено рішення про «розпуск» більшості регіональних партійних організацій.

Натомість, абсолютна більшість партійців підтримала ухвалені на виконкомах рішення 15 регіональних партійних організацій про звільнення Віталія Скоцика з посади голови і виключення його з рядів Аграрної партії.

«Політичне рішення щодо Віталія Скоцика прийнято – 15 обласних організацій, а це 90% всіх партійців, партактиву та обраних депутатів рад сказали своє слово. Залишились формальності: внесення змін до статуту, позбавлення Скоцика повноважень і обрання іншого голови. Це ми маємо намір зробити десь всередині жовтня на проміжному з’їзді. Зараз над цим посилено працюють наші юристи, адже все має відбуватись в рамках закону та за статутом. Що ж до участі в президентській кампанії, то потім ми проведемо внутріпартійний праймеріз, оберемо серед своєї команди достойного, затвердимо це рішення на плановому з’їзді в грудні і будемо працювати. Але у президенти не обов’язково висувати голову партії, наприклад, той же президент США Барак Обама чи Дональд Трамп ніколи не очолювали партії, які їх висували на виборах. Ми ж із самого початку заклали підвалини Аграрної партії саме на таких демократичних засадах, коли грає команда, а не одна людина», – підкреслив Михайло Поживанов.

Як наголосили голови облорганізацій із Чернігова, Хмельницька та Тернополя, сьогодні їхнє головне завдання – діалог із тими обласними організаціями, які не визначилися із своєю позицією або підтримали Скоцика.

«Ми маємо переконати їх, що заради однієї людини не варто руйнувати спільні напрацювання. Задля цього ми маємо намір об’їхати всі області і зустрітись із усіма активними партійцями. Звісно ж, вони всі мають взяти участь у з’їздах партії, щоб сказати своє слово – погоджуємося ми з їхньою позицією чи ні», – додали Сергій Гайдай, Сергій Іващук та Іван Чайківський.

Що ж до закидів Віталія Скоцика, що проти нього у партії підняли «бунт» соратники Віктора Медведчука та вся ця ситуація – «рука Москви», то партійці лише віджартовуються.

«Складно доводити, що твоя донька – не повія, якщо в тебе три сини. Та і невдячна це справа. Віталій Скоцик просто скористався своєрідною модою, яка нині побутує в українській політиці: коли чиясь думка тебе не влаштовує, називаєш людину «соратником Медведчука» і «рукою Москви», бо у свідомості простих людей – це однозначно ворог. Насправді ж мине трохи часу, і ми всі побачимо, хто є хто. Нині ж можемо лише додати, що навколо Скоцика зібрались колишні регіонали і комуністи, тож із ними нам точно не по дорозі. Правда, я з Медведчуком у 1996 році сидів через кілька рядів у парламенті, бо він тоді також був народним депутатом, але особисто з ним ніколи не спілкувався», – резюмував Михайло Поживанов.

Єдиний, кого на свої партійні з’їзди аграрії не збираються запрошувати, це сам Віталій Скоцик.

«Не думайте, що цей вождистський запал у нього з’явився нещодавно, певні прояви були і раніше. Перший дзвінок пролунав тоді, коли голова партії Віталій Скоцик одноосібно звільнив заступників голови та членів президії партії. Відтак почалося безпідставне звільнення людей, які стояли у витоків створення партії та її розбудови. Але ми постійно намагались повертати його в статутні рамки, бо саме ця ідеологія і позиція гуртує все більше прихильників навколо нашої політичної сили, а нам підтримка народу потрібна, бо ми обіцяли перемагати на виборах, ставати владою і нарешті змінювати країну для простих людей, писати закони не під кількох олігархів, а задля блага країни, розподіляти кошти держави справедливо, а не на кишені наближених до верхівки країни. Однак після зради Віталія Скоцика цих партійних принципів і такого гучного «розлучення», навряд чи можливо продовжувати тримати зв’язок із такою людиною», – додав Сергій Іващук.

Варвара Горова