Журналісти «Антени» проаналізували «футбольні» досягнення екс-нардепа Владислава Голуба на посаді  голови Черкаської обласної асоціації футболу і співставили їх з реальною картиною. Результат вражаючий, бо все, чим хвалився Голуб, – в реальності до нього немає жодного відношення.

Хвалька на чисту воду в ефірі телеканалу «Антена» вивів Президент асоціації з футзалу Юрій Гончаров. Розгромний сюжет журналісти вибудували, скомпілювавши відео-звернення Владислава Голуба до виборців, де він говорив про досягнення, які забезпечив обласному футболу, і коментарі авторитетного представника футбольного кола Черкащини Юрія Гончарова, які вщент розбивали тези Голуба.

Далі протокольно.

Владислав Голуб:

– Лише за ті роки, які я очолюю футбольну асоціацію, було збудовано більше тридцяти футбольних полів зі штучним покриттям.

Юрій Гончаров:

– Кожний депутат будував на своєму окрузі футбольні майданчики. Будівництво велось за принципом 50 на 50: половину коштів йшли з  державного бюджету, а другу половину давав бюджет місцевої громади. Тому мені не зрозуміло, на якій підставі він приписує собі ці заслуги.

Владислав Голуб:

– Від асоціації футболу ми передали у ДЮСШ, районні, міські асоціації футболу близько трьох тисяч м’ячів.

Юрій Гончаров:

– У Києві українська асоціація футболу дає ці м’ячі, у неї підписаний контракт з їхнім титульним спонсором – Збірною України. Ці м’ячі потім розподіляють. Але ж це крапля в морі. А ті майданчики, які тоді будувались, і будуються зараз розміром 40 на 22, то не те, що насправді потрібно для повноцінного розвитку футболу у регіоні. На них можна вести навчально-тренувальний процес для дітей віком до семи років. Але ніякого розвитку футболу вони не дають. Я ще тоді говорив, що це шлях в нікуди. А для розвитку футболу потрібні зовсім інші поля, яких як не було так і немає.

Владислав Голуб:

– Міські і районні федерації отримали майже півмільйона гривень допомоги від обласної федерації футболу.

Юрій Гончаров:

– Я знаю, що українська асоціація футболу дає кошти своїм обласним осередкам – обласним федераціям, які їх розподіляють між міськими і районними федераціями. Ми, наприклад, також є колективним членом федерації футболу, зараз це асоціація футболу Черкаської області, то хоч якоїсь підтримки протягом десяти років не було. Більше того, ми навіть ні разу з ним не бачились, і не спілкувались, і не обговорювали проблеми футболу, футзалів.

Владислав Голуб:

– До мого приходу у черкаський футбол цього ніколи не було. Так! Я люблю футбол.

Юрій Гончаров:

– У нас ніякої співпраці не було. Ми в області займаємось не лише футзалом, але й футболом. Є у нас команди. Наприклад, команда муніципального клубу «Дніпро», яка грає у другій лізі. Тут також не було у нас з Голубом якоїсь спільної роботи. Якщо зараз проаналізувати, що було, то говорити про роботу Голуба не доводиться. Її не було і немає. Він як не працював, так і не працює. Нуль його роботи. Ситуація і у дитячо-юнацькому футболі не краща. Дитячо-юнацький футбол в області наближається до нуля. У нас в області скоро буде так, що швидше можна буде знайти тенісистів чи бадмінтоністів, аніж тих, хто займається футболом. Мені дуже важко оцінювати роботу людини, яка взагалі не працювала. Де юре ця людина на посаді була, але де факто, в області не розвивала футбол, і жодним чином на нього не впливала. Футбольна спільнота області дуже рідко з ним бачилась. Хіба що на звітно-виборчих конференціях. А про якісь там турніри годі й говорити. Він їх не те що ніколи не організовував, але й ніколи на них не з’являвся. На жодному матчі особисто я його ніколи не бачив. А проводили ми багато різних змагань європейського рівня. Приїздили до нас і національні жіночі збірні по футзалу, але Президента асоціації футболу ми  ніколи не бачили на цих заходах.

Владислав Голуб:

– Сьогодні я написав заяву про складання з себе повноважень голови Черкаської обласної асоціації футболу.

Юрій Гончаров:

– Хочу подякувати йому, бо єдине, що він зробив доброго для футболу Черкащини, – це написав заяву про відставку. Це його найбільший вклад у розвиток черкаського футболу.

По факту виходить, що журналісти упіймали Владислава Голуба на бажанні приписати собі чужі заслуги. І він аж так захопився “патологічно” вихвалятись, що добряче забрехався. І за часів його попередніх виборчих кампаній, і під час роботи у Верховній Раді Голуба не раз ловили на тому, що він цинічно говорив неправду задля досягнення своїх особистих цілей. І нинішній спітч про “футбольні досягнення” – то ще легкий жанр. З вуст цього ексобранця злітали набагато серйозніші і гидкіші речі. Тож логічне запитання: як можна взагалі вірити такій людині? Втім, висновки робіть самі.