У Черкасах відбулося перше засідання новоствореної Консультативної ради у справах ветеранів війни та сімей полеглих захисників і захисниць України при міському голові. Цей дорадчий орган покликаний стати ключовим містком між ветеранською спільнотою та місцевим самоврядуванням, забезпечуючи пряму участь воїнів у формуванні міської політики.
Як наголосив міський голова Анатолій Бондаренко, рада має бути максимально дієвою, адже саме ветерани найкраще розуміють потреби своїх побратимів. За його словами, влада зацікавлена у фахових підказках щодо підтримки людей, які повертаються з фронту у рідну громаду, роботи ветеранського хабу тощо. Мер підкреслив, що створення такого об’єднання — це найменше, що громада може зробити для захисників, а головний принцип роботи ради полягає у гаслі: «нічого про ветеранів без ветеранів».
«Я думаю, що будемо разом напрацьовувати всі ці дороговкази, тому що тема надзвичайно чутлива. Адже люди повертаються із загостреним відчуттям справедливості, вони часто потребують підтримки, психологічної реабілітації. Хочеться, щоб дійсно процес інтеграції наших захисників у мирне життя відбувався у місті Черкаси злагоджено і чітко», – підкреслив Анатолій Бондаренко.
Згідно із затвердженим Положенням, основними завданнями ради є моніторинг стану соціального захисту та вивчення проблемних питань ветеранів і їхніх родин. Орган напрацьовуватиме пропозиції щодо покращення соціальних стандартів, сприятиме взаємодії з органами влади, волонтерськими та благодійними організаціями, а також допомагатиме у реалізації громадських ініціатив.
До складу ради увійшли представники провідних громадських об’єднань та активні учасники бойових дій. Зокрема, це представники ГО «Черкаський союз учасників АТО», ГО «Спілка ветеранів повітряно-десантних військ і військ спеціального призначення», ГО «Черкаська міська спілка ветеранів Афганістану», ГО «Сила. Захист. Честь.», ГО «Черкаська міська спілка ветеранів війни, осіб з інвалідністю, територіальної оборони «Звага», ГО «Об’єднання бійців реформаторів», Черкаський обласний відокремлений підрозділ ВО «Ветеранський корпус», ГО «Centuria», ГО «Бійці духу», ГО «Об’єднання матерів і дружин захисників України», Заступник директора департаменту – начальник управління ветеранської політики департаменту соціальної політики Черкаської міської ради Валентина Литвинович, представниця членів сімей загиблих, зниклих безвісти Людмила Туренко та депутат Черкаської міської ради, учасник бойових дій Геннадій Шевченко.
Утім, у раді наголосили, що це не буде закритий клуб, а до неї зможуть доєднуватись нові організації, які є офіційно зареєстровані та мають у своєму складі не менше 30 ветеранів.
Головою ради обрали ветерана Артура Романчу (ГО «Звага»), який пройшов шлях від головного сержанта до капітана та брав участь у боях на Луганщині, Донеччині, Запоріжжі та в Курській операції. Він зазначив, що пріоритетом ради є адаптація воїнів після фронту, аби вони не залишалися наодинці зі своїми проблемами та були не просто отримувачами допомоги, а активними учасниками життя громади.
«Першочергове завдання — це адаптація після фронту ветеранів. Ні для кого не секрет, що було 27 січня у селі Нехворощ на Корсунщині, коли ветеран російсько-української війни Сергій Русінов вступив у перестрілку із поліцейськими. У наслідок цих трагічних подій загинуло п’ять українців: сам Русінов та четверо поліцейських, які приїхали його затримувати. Тому подібна рада просто необхідна, щоб ветерани приходили до нас вирішувати якісь проблемні питання, не відчували себе на самоті. Щоб такі історії більше ніколи не повторювалися», – сказав Артур Романча.
Заступником голови став Олексій Колісник (ГО «Черкаський союз учасників АТО»), який пішов воювати ще у 2014 році.
«Після другої демобілізації (після початку повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю) я очолив обласний відділ по роботі з ветеранами Черкаської ОВА – Ветеран PRO. Перед Радою бачимо першочерговим завданням структурувати напрямки повернення ветеранів в суспільство, інтегрувати їх в мирне життя. За допомогою і психологічної реабілітації, фізично-психологічної реабілітації, санаторно-курортного лікування… Це такі перші кроки. Потім виникає дуже багато соціальних проблем в плані вирішення житлової компенсації чи отримання житла, земельних ділянок. Хлопці мають свої права, і вони хочуть чути, який стан на сьогодні виконання цих зобов’язань держави перед ними — людьми, які захищали і захищають державу сьогодні», – додав Колісник.
Він окремо наголосив на аполітичності ради. Члени органу домовилися, що ветеранський рух не має використовуватися у політичних цілях, а якщо хтось із членів ради вирішить розпочати політичну діяльність, він має добровільно залишити раду.
Паралельно з роботою нової ради у місті продовжує діяти розгалужена система підтримки через управління у справах ветеранів війни. Як повідомила керівниця управління Валентина Литвинович, у Черкасах діє комплексна програма на 2025–2027 роки. Місто виплачує стипендії дітям загиблих, компенсує витрати на оздоровлення, надає допомогу в розмірі 30 тисяч гривень ветеранам після важких поранень та забезпечує додаткові пільги на комунальні послуги, організовує поховання тих, хто, на жаль, повернувся “на щиті”. Крім того, на базі департаменту соціальної політики працює ветеранський простір, де фахівці супроводу допомагають захисникам із оформленням документів та адаптацією «від А до Я».
«Тобто ветеран війни, який взагалі не знає, як йому діяти після демобілізації, приходить в ветеранський простір, йде до фахівця супроводу, і вже фахівець супроводу допомагає навіть зібрати ті документи, які потрібні для нас, для ветеранського управління, для Пенсійного фонду, для інших напрямків», – зазначила вона, підкресливши, що нова Консультативна рада має поглибити цей зв’язок Черкаської міської ради, громади та ветеранів, щоб жоден учасник бойових дій, жодна родина загиблого чи зниклого безвісти не залишилась без підтримки.
За підсумками першої зустрічі учасники узгодили план роботи на найближчий час.
Тож можна резюмувати, що створення цієї ради стало чітким сигналом про готовність міста трансформувати бойовий досвід захисників у дієві управлінські рішення.
КОМЕНТАРІ