Основними джерелами питного водопостачання мешканців Лисянки є вода з централізованих мереж водопостачання, громадських колодязів, криниць, природних джерел, вода з пунктів розливу. Про це пише видання “Вісті Черкащини”.

blank

– Щодо води з централізованого джерела водопостачання, то Лисянка є доволі благополучною в цьому плані, оскільки воно забезпечується з підземного джерела. Вода в ньому, в основному, за своєю природою є досить якісною та безпечною, що засвідчують щомісячні лабораторні дослідження, і не потребує додаткових методів очищення й підготовки, – розповів директор КП «Водоканал» Микола Чапля. – Єдина проблема – зношеність чавунних і залізних труб водогону, яким більше 40 років. Саме з цієї причини з кранів мешканців багатоповерхівок іноді біжить коричнева рідина. Заміна старих труб значно б покращила якість води. Для цього вже була виготовлена і проєктно-кошторисна документація, але роботи завадила розпочати війна.
Більшість мешканців Лисянки користуються колодяжною водою. Але в останні роки її рівень в криницях падає, вона стає менш придатною для пиття і приготування їжі.

– Законодавчо не визначено здійснення систематичного державного нагляду за такими джерелами водопостачання, – роз’яснила начальник Лисянського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області Світлана Гребеннікова. – Відповідальність за них, як і за використання води з них, несе власник, який і повинен бути зацікавлений у відповідній якості води, яку вживає він чи його сім’я. Проте власники здебільшого нехтують елементарними правилами експлуатації, не здійснюють хоча б один раз на рік лабораторного контролю якості води з джерела постачання. В основному аргументують це тим, що вода є доброю і вони протягом довгого часу, а інколи і декількох поколінь вживають її. Однак це аж ніяк не є гарантією її якості.

Ще одним місцем, де лисяни останнім часом почали часто запасатися питною очищеною водою, став пункт розливу на вулиці Поштовій. Як розповів його працівник Євгеній Цебровський, він відкрився в серпні минулого року, і за цей час вже його послугами скористалися вже сотні жителів Лисянщини і сусідньої Київської області, де спостерігається суттєвий дефіцит води. Дехто з Медвина і Богуслава набирає її цілими бочками.

Але, певно, найпопулярнішими в місцевих жителів є старовинні джерела з цілющою, як вони небезпідставно вважають, водою в урочищі «Калиновий кущ», «Карлсбад» і так звана «Дідова криниця» на правому березі річки. Слід нагадати, що відомий український письменник, поет, публіцист Пантелеймон Куліш, у своїх спогадах писав, що коли він важко захворів, то лікувався в багатьох місцях, але ніщо йому не допомагало. Аж доки не приїхав до Лисянки, де приймав цілющі ванни в «Карлсбаді» та позбавився своєї страшної недуги.

Старожили селища розповідали про окремі епізоди колишньої водолікарні: «В лощині біля радонових джерел знаходилися ванни, де купалися, пили воду і лікувалися польські вельможі. А в колишньому костьолі в ногах святого із гіпсу знаходилася ніша з водою з радонових джерел, якою люди лікували очі. Це був райський куточок, який природа створила для лікування і відпочинку людей». Нині, до речі, цією водою, багатою на залізо, деякі лисяни обливаються цілий рік, і, як не дивно, вводять у раціон тварин.

По обох берегах Тікича в Лисянці розкидані кринички з чистою джерельною водою. Тільки в частині з них через людську байдужість вона або не придатна до вживання, або вони не впорядковані, засипані сміттям. На жаль, ми не цінуємо те, що маємо.