На днях у селі Мошни Черкаського району біля приміщення сільської ради зібралося зо два десятки місцевих жителів, які стурбовані відкриттям на території громади цеху по виготовленню та розливу рідких добрив на основі фосфатів. Зрозуміло, що як тільки громадяни чують слово «хімічне виробництво», яке має розміщуватися у межах населеного пункту, то це відразу викликає занепокоєння та острах серед людей…
Можна згадати, як майже десять років тому жителі Мошен організавували велелюдні акції протесту проти будівництва курників «Нашої ряби» неподалік села. Тоді десятки сільських активістів перекривали трасу, яка проходить через Мошни, влаштовували потужні мітинги, їздили пікетувати обласну адміністрацію і навіть урядовий квартал у Києві. Деякі гарячі голови називали будівництво пташників заледве не другим Чорнобилем, який знищить природу і завдасть величезної шкоди здоров’ю місцевих жителів. Врешті, тоді на громадських слуханнях більшість мошенців проголосували проти розміщення пташників МХП на території громади…
Щоправда, пізніше багато з них жалкували за тим рішенням, адже на території багатьох сіл Черкащини і до сьогодні успішно працюють підрозділи «Нашої ряби» по вирощуванню птиці, де трудяться сотні черкащан, отримуючи європейські заплати, а підприємства МХП сплачують у бюджети громад багато мільйонні податки. Та й, врешті-решт, за екологічними показниками виробництво курятини не особливо відрізняється від вирощування тих же свиней чи ВРХ на фермах, які ще діють на території нашої області…
Отож, навчені тим гірким досвідом, нині жителі Мошен не так галасливо виступали проти роботи новостворюваного цеху по виробництву добрив. Тим паче, що голова місцевої громади Богдан Шкарбута аргументовано та чітко доповів людям, що у підприємства ТОВ «СУ 609 Укргідроспецбуд» є всі дозвільні документи та погодження на його діяльність. До того ж, тут створюються нові робочі місця, а в сільський бюджет будуть надходити податки. До речі, згідно з діючим законодавством погодження на будівництво та діяльність такого цеху від Мошнівської тергромади не вимагається. Так само, як і проведення відкритих громадських слухань… Як пояснив громадянам сільський голова, це прерогатива профільного міністерства.
Поспілкувалися із селянами і представники підприємства по виробництву міндобрив. Вони відповіли на запитання сільських активістів, та аргументовано доводили, що ніякої шкоди довкіллю та здоров’ю людей діяльність цеху не принесе.
Звичайно ж, це дуже добре, що сільські жителі цікавляться ситуацією на території своєї громади і намагаються впливати на всілякі виклики, що можуть впливати на життя та здоров’я людей. Головне, – знаходити порозуміння між інвесторами та громадою, щоб усе відбувалося згідно українського законодавства і на користь людей, і для розвитку приватного бізнесу…
Яків Немирів
КОМЕНТАРІ