Сьогодні спинив свою життєву дорогу великий українець, відомий письменник, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Василь Іванович Захарченко. Неймовірної української енергетики людина, воїн-захисник української мови, духу, історії народу. Репресований. Чудовий прозаїк, публіцист, один із укладачів «Реабілітованих історією», учасник усіх українських майданів… Повідомила на Фейсбуці письменниця Валентина Коваленко.

На жаль, втрачаємо кращих. І маю неперебутнє бажання у цей складний історичний час відчувати, що таким велетам духу є заміна. Глибоке співчуття дружині і доньці письменника. І всім нам.

Ось цитата із щоденника Василя Івановича від 22 червня 2005 року: «Ми, українці, найнещасніший народ у світі, бо жоден народ не має у себе під боком такого підступного, підлого, азіятськи жорстокого, татарськи бездушного сусіда, як дозволили, посприяли у нас. Ми й самі винні, що по дурості своїй рознахабніти Московії, добровільно піддавшись їй 1654 року в Переяславі. Цим ми надзвичайно употужнили цю дику імперію. Лігши під її ноги живим мостом у Європу…». Пророчо…