Після підсумкової прес-конференції Президента Володимира Зеленського міський голова Черкас Анатолій Бондаренко, сам того не бажаючи, став головним опонентом чинної влади. Зеленський надзвичайно емоційно і багатослівно намагався переконати країну, що Бондаренко «бандит». Однак всі зрозуміли, що розгнівило главу держави інше, – Черкаси посміли кинути виклик його непрофесійній і непослідовній команді, що заводить країну на манівці. І в одну мить Бондаренко став символом боротьби місцевого самоврядування, всіх адекватних політичних сил країни із свавіллям і самодурством «молодої диктатури». В інтерв’ю нашому виданню Анатолій Бондаренко розповів, як далеко зайшла ця «війна світів».

Днями ваші адвокати подали позов до Президента Володимира Зеленського щодо захисту честі і гідності. На що ви сподіваєтесь? Ви вірите в нашу судову систему?

Хочу подивитися, чи оздоровилась наша судова система. Гадаю, в першому ж засіданні після підготовчого суд вже має поставити крапку в справі. Бо я не бандит. Коли я балотувався на посаду міського голови Черкас, то надав усі необхідні довідки, зокрема, про несудимість. Я не є підозрюваним у кримінальних справах, мені не висунуто жодного звинувачення. Тож суд має справедливо покарати того, хто розкидається настільки серйозними звинуваченнями, не маючи до того жодних підстав. І Президента це також стосується. Якщо ж наші суди досі «хворі» на політичну заангажованість і залежність – підемо далі, в тому числі і до Європейського суду з прав людини.

Хотіли ви чи ні, але Зеленський обрав вас головним своїм опонентом і «розкрутив» на всю країну, додавши вам популярності. Взагалі-то такий піар дорого коштує, і багато хто почав жартувати, що ви за це заплатили Президенту…

Я ж не винен, що у Володимира Зеленського не надто розумні радники, які обрали такий вид боротьби з опонентами-мерами українських міст, як приниження і обливання брудом. Та й я так зрозумів, що ті люди, які оточують Президента, – не володіють ситуацією в країні. До того ж нині триває запекла боротьба між органами місцевого самоврядування, які сам на сам опинилися з епідемією коронавірусу, і політиками в органах державної влади, які хочуть монополізувати ще й місцеве самоврядування на осінніх виборах. Вони діють за алгоритмом, який озвучив лідер «Слуги народу»: якщо ми не домовимося з мерами, щоб вони написали заяви в нашу партію, то будемо домовлятись з іншими мерами. Це сигнал включити всю державну репресивну машину і знищити мерів, які мають власну думку. І вже ні для кого не таємниця в Черкасах, про це вже майже вголос говорять і облдержадміністрації, що з Києва прийшла команда до виборів вирішити проблему №1 – не допустити Бондаренка до виборів. Не виграти в нього вибори, а будь-якими шляхами позбавити його можливості взяти в них участь. Тобто продукувати якісь кримінальні справи, вироки судів, які б не дали можливості мені балотуватись вдруге.

У багатьох склалось враження, що в цьому гніві приховано щось непублічне, якийсь особистий конфлікт між вами та Зеленським.

Ви ж чули, що після кинутих слів про «бандита», Зеленський зізнався, що він мене не знає і йому не відомо про мене майже нічого. Тому жодного особистого конфлікту немає і не було. Просто, думаю, Президентові потрібно ретельніше ставитись до інформації, яка лягає йому на стіл, і не керуватись емоціями.

Цей скандал, до речі, лише підкреслив слабкість облдержадміністрації як установи, яка продемонструвала повну нездатність ані донести до Президента і вищих гілок влади суспільну ситуацію в регіоні, ані врегулювати конфліктні моменти на місцях з органами місцевого самоврядування, налагодивши між ними і виконавчою вертикаллю конструктивний діалог.

Як голова Асоціації міст в Черкаській області разом з колегами декілька разів звертався до Обласної державної адміністрації з пропозицією налагодити діалог із міськими головами, і тоді вони стануть найкращими помічниками в реалізації державної політики. Однак до сьогодні не проведена жодна зустріч з головою ОДА. Мені здається, що нині областю керують випадкові люди, які потім поїдуть, а черкащанам ще довго доведеться розгрібати наслідки, як це відбувається завжди після подібного кадрового призначення. Тому, як на мене, правильна думка ліквідувати облдержадміністрації, а залишити лише ради з виконкомами. І, звісно, префекта, – як представника Президента з функціями контролю законності. А от такі повноваження, як розподіл бюджету, – йому не можна залишати. Бо це саме та сфера, де, наприклад, Черкаська облдержадміністрація любить зловживати.

Мову про ліквідацію адміністрацій заводять постійно, однак щоразу перед виборами постає дилема – ліквідувати, чи залишити, бо хтось же має відповідати за вибори провладної партії?

Влада займається тим, що зводить рахунки з тими людьми, які говорять правду. Цькує СБУ на таких людей, замість того, щоб вона зайнялася захистом державної територіальної цілісності. По мені, наприклад, в СБУ порушена кримінальна справа щодо зазіхання на державний устрій країни. Для цього зі столиці приїхала спеціальна група правоохоронців, до того ж вони дають поради іншим правоохоронним відомствам області, як їм потрібно в цій ситуації діяти. Навіть при Януковичі таких речей собі влада не дозволяла, тому, думаю, нинішні владці можуть закінчити точно так, як Янукович. До речі, зараз ми бачимо, як пачками повертають на посади людей із оточення екс-президента Віктора Януковича, бо вони «досвідчені» саме в цих речах.

Зараз від «шляху Януковича» багато політологів застерігають Президента. Ви ж кожного разу в таких обставинах опиняєтесь на барикадах. Вас не дратує, що історія щоразу повторюється? Не набридло постійно відвойовувати право нормально працювати і жити?

Це надзвичайно важко і втомливо весь час знаходитись у протистоянні. Це набридає. Ми ж щоразу віримо, що чергова влада буде об’єднувати, а не знову грабуватиме країну. Погано, коли людина формує оточення не з професіоналів і патріотів, а зі своїх родичів, друзів, колег по якомусь черговому «Кварталу». І тоді все починається з початку. Якщо Президент не знає, чим займаються його представники на місцях, його губернатори в областях, то я готовий розповісти. Вони в Черкаській ОДА думають, як прихватизувати 5 гектарів соснового лісу в Соснівці. Або наприклад, в області в нас виграють дорожні тендери компанії не черкаські, а ті, які потрібно. Задля цього в облдержадміністрації створили спеціальний департамент, який так прописує умови тендерів, щоб ніхто «чужий» туди і носа не потикав. Визначальною там є довідка-відгук від чиновників, і «схвалення» отримали визначені столичні фірми. Часто очільниками цих фірмочок є люди, які вже були фігурантами корупційних скандалів з відмивання коштів, однак це не заважає перемагати їм знову і знову. То навіщо їх беруть? І я питаю, а де кримінальні справи по цих «представниках президента»? Не хочуть «кинути тінь» на центральну владу?

blankВсе одно не ясно, чому це загострення між органами місцевого самоврядування і столичною владою відбулось саме зараз. «Слуги народу» так бояться місцевих виборів?

Вони надзвичайно бояться місцевих виборів. «Слугам народу» в Черкасах немає на що сподіватись, бо вони не зреалізували тут жодного суспільно-корисного проекту. Окрім того, що вони наголосували в парламенті, не забезпечивши жодної компенсації органам місцевого самоврядування тих ресурсів, які місцева влада спрямувала на закупівлю обладнання, на засоби захисту, на доплати лікарям. Сьогодні, як я неодноразово наголошував, розрив бюджету в Черкасах складає длизько 100 мільйонів гривень. Де нам брати ці ресурси?

Нам з екранів постійно розказують, що більшість повноважень і коштів спрямовано на місця, в тому числі і по боротьбі з коронавірусом. То насправді ніяких коштів центр не віддав?

З 2016 року кожного року місту передавались дотаткові повноваження, а кошти на їх реалізацію чомусь передавались не повністю, або не передавались взагалі. Щоразу нам накидали на 20 мільйонів гривень більше зобов’язань, ніж було коштів в нашому бюджеті. І нам щоразу доводилось придумувати, за рахунок чого нам компенсувати цю діру. Якщо пам’ятаєте, це компенсація пільгового проїзду в громадському транспорті, потім зарплата молодшому персоналу медзакладів (наприклад, санітаркам) та технічним працівникам освітніх закладів, тоді професійно-технічні училища. Останній рік, фактично, сума повноважень, переданих нам, складала 500 мільйонів гривень, а реально в нас було на це лише 480 мільйонів. Епідемія коронавірусу поклала на міський бюджет додаткові видатки. Адже тих коштів, які приходять на міські медичні заклади з Національної служби здоров’я, вистачає лише на зарплати. А де ті 300 ШВЛів на країну, які обіцяв закупити наш Президент? Не ті, які купують благодійники, а за державний кошт закуплені? Де хоч один в нашій області? Те, що ми закупили в місті на 50 мільйонів гривень, те є, я говорю про надсучасні ПЛР-аналізатори, про ті ж апарати штучної вентиляції легень, які ми ще дозакупимо. Однак, обладнання потрібно закуповувати щороку, не залежно від епідемій. В минулому році місто укомплектувало лікарні на більше, як 50 мільйонів гривень. В цьому році вже на 50. І такий підхід має бути не лише в медицині, а в усіх галузях. Ми так працюємо. Нагадаю, коли я лише став міським головою Черкас, в рейтингу найкомфортніших для проживання міст ми були не надто високо, нині займаємо 7 місце. Нам ще якраз медицину потрібно підтягнути, щоб увійти в п’ятірку найкращих. Це мої амбітні плани. Адже ми вже випереджаємо Київ.

Словом, на державному рівні не вистачає цілісного бачення, бо ми то армію рятуємо, забувши про всі інші галузі економіки, то від коронавірусу захищаємось…

Але це логічно, якщо набирають на посади міністрів однокласників, друзів, фотографів чи колег по сцені. І вони тоді всі там разом граються в черговий серіал. От тільки ми тут живемо і вмираємо по-справжньому. І «переписати дубль», якщо в чергове змарнував чиїсь надії на краще, – тут не можна. Дуже прикро, що над нами всіма продовжують проводити експерименти, перетворюючи країну на якийсь дешевий атракціон.

А Президент намагався зустрічатись із представниками громад? Намагався вести діалог?

Була зустріч у Маріїнському палаці, однак туди запрошували і голів державних адміністрацій, і представників органів місцевого самоврядування, і це був монолог із вказівками, як потрібно знизити ціну на газ, як перерахувати тарифи. І що цікаво, про прем’єра Олексія Гончарука вже забули, однак постанови його уряду ми всі мали виконувати. Так от, ті міста, які таки перерахували тарифи згідно із тодішніми постановами, так і не отримали від держави жодної компенсації і нині мають страшні борги. Наприклад, Запоріжжя. А ми наполягали, що в першу чергу мають бути прийняті зміни до законодавства, інакше міста опиняться в бюджетних ямах.

Схоже, що центральна влада ніби навмисне підштовхує міських голів до якогось, не скажу сепаратизму, а певного саботажу: або ти виконуєш постанови Кабміну і отримуєш «головняки» із законом, або не виконуєш і отримуєш, як Черкаси.

Думаю, мова йде про відсутність елементарних знань, бачення ситуації і стратегії. Ніхто не розуміє, що перед прийняттям рішень треба, як мінімум, почитати вже чинні закони України. Чому я як міський голова, пригадуючи закиди Президента, маю споряджати якісь літаки із засобами індивідуального захисту для лікарів, наповнювати аптеки і Держрезерв? Це що, мої повноваження і функції? До речі, більше уваги варто було б приділити боротьбі з туберкульозом, з онкозахворюваннями, з серцево-судинними захворюваннями. Бо статистика не виправдовує ту істерію, яку влаштували навколо коронавірусу наші посадовці. Та ще й зізнаються потім, що, бачте, вони навмисне забороняли парки відвідувати, щоб посіяти більше страху. Та після таких заяв треба було всім Кабміном просити в народу України вибачення і йти у відставку. Та ще й кримінальну справу навздогін отримати. А цифри говорять самі за себе. Наприклад, за останні 4 місяці в області померло 6 з половиною тисяч людей, з них від серцево-судинних захворювань біля 3 тисяч, від онкопатологій – близько 2 тисяч, а від коронавірусу – 16. То коли ж уряд буде нести відповідальність за свої рішення?

blankМабуть, нинішня влада в Україні, як ніхто інший, по повній програмі витиснула із світової пандемії коронавірусу всі можливі політичні дивіденди, зокрема щодо обмеження діяльності опозиції, народних протестів. І думається, що вона спробує затягувати карантин без об’єктивних на те причин до самих місцевих виборів, щоб виграти для своєї політичної сили якісь додаткові очки.

Прикро, але нинішня влада повторює ті ж помилки, що і попередня. Не погребували ж під час епідемії прийняти антиукраїнський закон про ринок землі на догоду Міжнародному валютному фонду, який десятиліттями знущається над нашою країною? Це щоб ми всі ті кредити, яких понабирались при трьох останніх президентах, віддали нашою землею?

Сьогодні ваш протест проти тиску на місцеве самоврядування підтримали мери великих міст, але ця підтримка не стала, як нам здається, масштабною. Місцеві громади готові гуртуватись в боротьбі за свої права і за сильну країну?

Багато очільників громад, мерів бояться виступати відкрито проти утисків, бояться кримінальних справ, якими їм не втомлюються дзвонити і погрожувати. І в області ми маємо достатньо подібних прикладів, коли з міськими головами намагались розправитись – Кам’янка, де мера усували, пред’являли підозри, а він знову вигравав вибори, Сміла, де також непроста епопея з мером… Центральна влада додатково сіє між очільниками громад розбрат. Бо вона боїться сильних і згуртованих міст, містечок, селищ, які самі заберуть в неї кошти і повноваження. Нині, наприклад, більшість громад області обурені розподілом коштів дорожної субвенції,  з якою всіх просто «кинули».

Після такої «реклами», як вам зробив Зеленський, можна було б і Президенти йти. Якби вибори глави держави були восени, ви б брали в них участь?

Такі рішення треба зважувати дуже ретельно, треба думати, що ти можеш запропонувати країні, які реформи будеш робити, з ким їх реалізовувати. Просто влаштовувати шоу – не для мене. Можливо, колись настане такий час, коли я буду приймати подібне рішення. Але не зараз. Зараз у мене інше завдання – зробити місто, в якому я живу, в якому зростають мої діти, – найкращим. І моя родина надихає мене на це. До речі, після прес-конференції Зеленського першою мені подзвонила моя дружина і сказала, що за такі звинувачення треба подавати до суду. Моїй родині не просто жити в умовах, коли на мене тиснуть, коли клепають кримінальні справи на рівному місці. Однак ми звикли. Коли я приходжу додому, а мене зустрічає шалена енергія маленького синочка, і усмішки доньок, – я впевнений, що зможу все.

Тетяна Воронцова