Настає гаряча пора політичного мандражу, адже на осінь, якщо не «рвоне» карантином по мерсько-депутатських амбіціях, заплановані чергові місцеві вибори. Тож скоріше за все, чимало відомих і не дуже політиків, громадських діячів та активістів почнуть заявляти про свій похід на «черкаський владний олімп». Особливо запеклою буде боротьба за крісло міського голови, адже градус цих перегонів «закип’ятив» сам Президент, оголосивши чинному меру Анатолію Бондаренкові справжню вендету…

Тож надзвичайно цікаво, кого президентська партія «Слуга народу» виставить на ринг проти Бондаренка. І схоже, один кандидат в кандидати вже вималювався. Щоправда, він не бажає бути просто «слугою», а воліє стати вождем усіх і всея…

Складається враження, що останній рік черкаський IT-підприємець Віктор Євпак уподобав нове цікаве для себе хобі: практично щомісяця у різних місцевих ЗМІ він заявляє про своє бажання зайняти крісло міського голови Черкас…

Відразу після програшу на парламентських виборах у липні 2019 року по 194 черкаському округу пан Євпак заявив, що буде балотуватися у мери обласного центру. Мовляв, його участь у виборах до Верховної Ради була лише репетицією переможного ходу до вершини – крісла мера Черкас. Репетиція, до речі, була не дуже вдалою. Пан Віктор хоч і зайняв тоді почесне друге місце, але програв переможниці парламентських перегонів Любові Шпак майже 20000 (!) голосів. Але свої сім тисяч з хвостиком голосів сам Євпак назвав крутим (?) результатом… Мабуть, цей власний результат молодий політик визнав супер крутим, порівнюючи із підсумками голосування за партію Вакарчука, від якої він балотувався, і яка зайняла на окрузі лише шосте місце…

Тоді ж цей потужний  IT-підприємець твердо запевняв, що після виборів черкаська команда партії «Голос» «нікуди не зникає» – вона й надалі реалізовуватиме «освітні, соціальні та культурні проекти для міста».

Громадськість Черкас завмерла в очікуванні «подвигів Геракла» в царині освіти, культури, соціальної сфери від команди пана Євпака та місцевих «ГОЛОСистих» активістів. Та йшов місяць за місяцем, але ніякої інформації про ті «подвиги», та й навіть про саму партійну команду «Голосу», у Черкасах не було чути. Навіть на своїй персональній сторінці у соцмережі, де чи не щодня пан Віктор розповідає про свою діяльність і плани на майбутнє, повідомлень про реалізацію тих потужних партійних проектів ніхто так і не побачив…

І ось у березні вже нинішнього року Віктор Євпак знову проголосив про своє непереборне бажання стати мером Черкас. Але тепер він уже не згадував про черкаську команду партії «Голос», яка «нікуди не зникає», ні про реалізовані «освітні, соціальні та культурні проекти для міста»…

Пан Євпак заспівав уже інший «океан ельзи»: «Я хочу і зроблю все, щоб бути єдиним кандидатом від усіх демократичним сил, включаючи «Голос», «Слугу народу», «Самопоміч», «ДемАльянс», «Народний контроль», «Громадянську позицію»…  При цьому, він наголосив, що не має цілі – одягнутися в бренд якоїсь партії, а йому хотілося б об’єднати прогресивні політичні сили, які незадоволені тим, як розвивалися Черкаси останні 5 років…

Чому до демократичних прогресивних політичних сил пан Віктор заніс тільки шість перечислених ним партій зрозуміти важко. Напевно, він вважає всі інші політсили, ті ж «Євросолідарність», «Батьківщину» чи «Свободу» силами зла, регресу і тоталітаризму?! Цікаво, що партійні проекти, які перераховує Євпак для об’єднання на свою підтримку, окрім «Слуг народу», навряд чи пройдуть в міську раду. Тобто ці «прогресивні та демократичні» сили потрібні молодому політику як масовка, така собі «підтанцовка» у його боротьбі за мерство…

Ось така серйозна пред’ява від пана Євпака йти на вибори мера від усіх прогресивний сил світу була зроблена у березні. Не хочу, мовляв, бути стовбовою дворянкою, а бажаю стати царицею морською. Бо й справді, навіщо спиратися на партію Вакарчука, рейтинг якої суттєво просів, а давай об’єднаю під себе усе прогресивне і демократичне…

Але ще більше здивував пан Віктор своєю новою заявою уже наприкінці травня в інтерв’ю одному з черкаських видань. Те, що він буде балотуватися у мери Черкас уже всі знають і багатьом це, як кажуть, набило оскому. Виявляється, що розмови про формування команди із всіма «прогресивними демократичними силами» були профанацією, бо така «бригада Євпака» давно вже сформована.  Про це сам молодий політик говорить так: «Команда 2020 Віктора Євпака – це люди, які пройшли серйозну підготовку останні чотири з половиною роки…» Оце тобі «драстє, баба Настя»…

Отож, складається враження, що ми стаємо свідками народження такого собі нового містечкового вождика. Принаймні, наш молодий політик не цурається вживати слово «лідер» щодо себе коханого. Віктор Євпак самовпевнено заявляє, що йому бути кандидатом на посаду міського голови навіть від «Слуг народу» нецікаво. А далі ставить заледве не ультиматум: «Я б хотів, щоб мене та команду підтримали «Слуга народу», «Голос» та інші прогресивні партії…» Так і хочеться додати: і щоб служила мені рибка золота, і в мене була на побігеньках…

Ну, і звичайно ж, новоявлений «батько міста» заявляє, що саме в його команді нові професійні обличчя в різних сферах – екологія, освіта, сортування сміття, ЖКГ, ОСББ, підприємництво, юридичні аспекти, транспортні експерти, медичні тощо. «У нашій команді вже 25 людей готові балотуватися і боротися за перемогу…» – наголошує пан Євпак. Так саме впевнено заявляє, що його команда найпотужніша за всі інші та йде у політику, ну звичайно ж, щоб змінити життя на краще у Черкасах. Щоправда, якось дивно виглядає, що цю потужну професійну, продвинуту команду ніхто не знає. Уявіть собі, пан Віктор відкриває таємницю, мовляв, «черкаському політичному бомонду ці імена невідомі». Дивина, та й годі! Як вдається приховати професійні потужні кадри у нашому невеликому провінційному місті від громади, – черговий секрет від IT-ішних справ політика…

І стільки б пан Євпак не розказував, що не хоче іти на вибори під якимсь партійним брендом, – то і тут він лукавить. Адже згідно українського законодавства на виборах до Черкаської міської ради будь-яка команда, зокрема і IT-лідера, може балотуватися лише від політичних сил. Хоча тут для нашого молодого політика, який не любить чужі бренди, є вихід. Можна швиденько викупити якусь партійку і перейменувати на свій копил. Благо, кошти на такий ґешефт у потужного IT- підприємця та його супер команди напевне знайдуться. Приклади таких партійних новацій є навіть в нашій області. Так, народний депутат від 200-го Уманського округу Антон Яценко провернув таку політичну операцію і тепер має в кишені партію свого імені.

А чим Віктор Євпак гірший!? І справді, навіщо молодому вождю ховатися під чужі бренди. Дайош «Партію Віктора Євпака – Команда 2020»! А там дивися під своїм «євпаковським» брендом можна не тільки мерські вибори вигравати, а й на президентське крісло замахнутися…

Щоправда, ніяк з голови не йде закінчення тієї цікавої казочки про бабині «хотєлки»: на порозі сидить стара, а перед нею – розколоті ночви… Та повіримо, що ця казкова фанаберія не про нашого супер героя.