Втрачені Черкаси: прогулянка будинками, яких більше немає

У Черкасах збереглося мало історичних пам’яток, які мають архітектурне й ментальне значення для мешканців міста. Багато старих будівель кінця XIX – початку XX століття безповоротно втрачені. In.ck.ua згадав деякі знакові споруди старої забудови, які назавжди зникли з мапи Черкас.

Жіноча гімназія Самойловської

Де: вул. Хрещатик, на місці сучасної школи №17

Красива будівля гімназії проіснувала недовго. Самойловська відкрила приватну платну жіночу гімназію у 1912 році на сучасному Хрещатику, тодішній Миколаївській вулиці. Відкриття закладу приурочили до 300-річчя дому Романових. Тут навчали кулінарного мистецтва, танців, музики тощо. У центральному фойє були класні кімнати, вчительська, басейн, фонтани.

Після революції тут розміщувалася середня школа, яку закінчило багато черкасців. З мапи Черкас будинок в оригінальному вигляді зник уже в 1941 році з початком Другої світової. Понівечене снарядами й вогнем місце довго пустувало, доки у 1955 році тут не почали зводити корпус нинішньої 17 школи.

Магазин Вербицького та фотостудія Томпакова / гастроном “Київський”

Де: на місці сучасного ТРЦ “Хрещатик-Сіті”

У дореволюційні часи на цьому місці розміщувався прибутковий будинок із багатьма невеличкими фірмами заможних черкащан. Тогочасні фото показують нам відомий серед містян магазин Вербицького та фотостудію Томпакова.

Ця будівля встояла у часи революцій і війн. У післявоєнний час тут створили не менш відомий у Черкасах гастроном “Київський”. Його існування перекреслила постанова про будівництво на тодішній вулиці Свердлова нового обкому партії. Будівлю швиденько розібрали й відправили у небуття.

Соборно-Миколаївська церква

Де: Соборна площа

Кам’яну Соборно-Миколаївську церкву почали зводити у 1857 році, а вже в середині 1860-х церкву освятили. Тоді вона була центральним і найбагатшим храмом Черкас. За даними істориків, церква мала великий центральний купол, шпилясту дзвіницю у стилі псевдоготики. Фасад храму можна було побачити з теперішнього бульвару Шевченка. Вівтарна частина виходила на Хрещатик. Площа біля церкви називалася Соборною.

На початку 30-х років минулого століття радянська влада вирішила, що церкві на центральному майдані Черкас не місце. Тим паче якщо поряд розпочалося будівництво нового корпусу педінституту. Спочатку з церкви зняли куполи, а через декілька років, уже під час війни, будівля постраждала від вибуху. В результаті від церкви залишилися лише фрагменти, які у 1947 році назавжди стерли с мапи міста.

Міський базар

Де: центральний квартал біля Соборної площі

Раніше черкаський ринок розміщувався у самому серці міста – на площі між сучасними вулицями Хрещатик, Дашкевича, Байди Вишневецького та бульваром Шевченка. Від цього місця залишився Рибний ряд, збудований у 1909 році. Окрім Рибного ряду, тут містився цегляний М’ясний ряд, великі торговельні павільйони із погребами. М’ясний і Рибний ряд були основою тогочасного ринку. Зараз залишки старого базару у вигляді Рибного ряду перебувають у занедбаному стані.

Святогеоргіївська церква

Де: на території сучасного Свято-Михайлівського Собору

Церкву звели близько 1915 року на місці цвинтаря в сучасному Соборному парку. Розташовувалася вона на межі православного і католицького кладовища. У часи Першої світової війни в одному зі шпиталів помер молодий австрійський солдат. Його поховали на території Соборного парку. Згодом сюди приїхали мама та наречена хлопця, які вирішили збудувати поряд капличку. За описами, церква відзначалася красою, хоча жодної ретро-світлини цієї споруди немає. Зруйнували церкву наприкінці 1930-х років.

Будинок Зільбермана

Де: перехрестя вулиць Хрещатик і Байди Вишневецького

Колоритний по фото торговий будинок Зільбермана згорів у 1919 році. Ця пам’ятка розміщувалася на розі вулиць Хрещатик і Байди Вишневецького. Двоповерхова цегляна споруда мало цікавий і незвичний куполоподібний дах і багато декоративних деталей на фасаді. Влітку 1919 року на Черкаси наступали денікінці. Торговий дім Зільбермана не витримав артилерійського обстрілу. З часом і цей будинок, і сусідній знесли, і до середини минулого століття місцевість пустувала.

Будинок Житомирського

Де: на місці сучасного Медколеджу

Колись у дореволюційні часи на перехресті вулиць Хрещатик і Байди Вишневецького стояв приватний будинок купця Житомирського. За словами черкаського краєзнавця Василя Страшевича, це був перший двоповерховий будинок із цегли в Черкасах. У будинку були і житлові, і комерційні приміщення, зокрема магазин суконно-мануфактурних і хутрових виробів. Будинок знесли для будівництва медколеджу в період радянського застою.

Гімназійна церква

Де: на місці сучасної Обласної бібліотеки імені Тараса Шевченка

Домова гімназійна Святопречистенська церква належала до архітектурного ансамблю Першої міністерської чоловічої гімназії. Нині на місці, де колись стояла невеличка церква, розміщується бібліотека імені Тараса Шевченка.

Церкву і Міністерську чоловічу гімназію зводили паралельно. Вона має назву домової, оскільки розміщується на території навчального закладу. Гімназійна церква хоч і була невеликою, проте мала декілька куполів. У радянські часи тут був спортивний зал школи №1. Церкву зруйнували через початок будівництва бібліотеки.

Святотроїцька церква

Де: сучасний Пагорб Слави

Святотроїцька церква стояла на Пагорбі Слави ще у середині XIX століття. Кам’яна споруда на крутому високому схилі простояла до початку 1960-х років, коли її остаточно винесли у повітря для будівництва Пагорбу Слави.

Перші втрати Святотроїцька церква понесла ще у 1930-х роках, тоді її пошкодили і пограбували. У післявоєнний час церква ще декілька років працювала, а потім всі дорогоцінні речі передали державі, церковну реєстрацію скасували, зруйнували куполи, зняли двері й вітражі. Перш ніж винести церкву в повітря, її декілька років використовували як склад.

Будинок Кучерського

Де: на розі вулиць Гоголя і Симоненка

Це будівля старого краєзнавчого музею, який розміщувався на вулиці, яка у ті часи називалася Гоголівською. Будинок звели у 1905 році коштом багатого міщанина Кучерського. У цьому приміщенні за часів існування Офіцерського гарнізону проводили різноманітні творчі зустрічі, заходи, виступи співаків і зірок.

Краєзнавчий музей тут відкрили у травні 1918 року. Він розміщувався у цьому приміщенні протягом тривалого часу, аж до 80-х років XX століття, коли установа переїхала на вулицю Слави. На старому місці ж заклали театральний сквер, який пізніше “перетворили” у житловий комплекс.