blank

66-річна черкащанка Світлана Ткачук колекціонує іграшки. Їх почала збирати в дитинстві. Нині її колекція налічує 150 експонатів, частиною з них бавилася сама, розповіла вона Суспільному.

50-річна лялька-немовля Максим потрапила до колекції після декількох років “життя” на горищі:

“Максимко — це дуже старий хлопчик. Я його трохи підгодувала синтепоном і він такий в нас гарненький став”.

Більшість колекції пані Світлана зберігає на поличках своєї шафи. Там сучасні іграшки “уживаються” з ляльками з минулого сторіччя.

“Ці ляльки мені наче як пам’ять дорогі. Бо їм теж вже по 60, по 50 років. Є такі пупсики манюні, я ними дуже дорожу через те, що вони — з мого дитинства”, — зазначила черкащанка.

Колекціонерка пригадала, що в дитинстві ляльками бавилися разом із сестрою:

“Мама лаялась, що потрібно робити уроки, а не ляльками гратися. Ляльки мені дорогі, через те, що вони вже старенькі. Це моя і мамина пам’ять”.

Нині її колекція налічує 150 іграшок, серед них є і сучасні, зазначила Світлана Ткачук:

“Собачки, котики є сенсорні. Мені подобаються такі іграшки, бо вони складніші і цікавіші. Подобаються мені і сучасні, дуже подобаються. Але й старі теж — як пам’ять”.

Деякі іграшки асоціює зі своїм зодіакальним знаком, додала вона:

“Я почала збирати овечок, бо я сама Овен. Вони такі різні, музичні є. Овець я багатенько так назбирала, десь близько 25 штук “.

Світлана Ткачук розповіла, що більша частина колекції — це ляльки-немовлята. В них вона бачить обличчя дітей, про яких піклувалася, коли працювала нянею. За її словами, щоб іграшка продовжувала життя, нею потрібно не володіти, а ділитися:

“Мені багато дарують. Не тільки нові, а й старі, кому не потрібні. Коли приходять діти, то я дарую їм, мені не шкода”.

Нині колекціонерка мріє про окрему шафу для іграшок. Деякі з іграшок планує реставрувати, додала вона.