Як чиновник Звенигородської військової адміністрації править службу у московській церкві

Майже півтора роки триває повномасштабне насильницьке вторгнення росії на українські святі землі. Наші воїни ціною свого життя відбивають ворога, а мирне населення у тилу волонтерить, віддаючи майже все ради перемоги України. І ви тільки уявіть собі, що в цей час заступник голови Звенигородської районної військової адміністрації Олександр Дубовий тягне руку за московські церкви і руський мір. І це все відбувається у самому центрі Черкащини, колисці козацтва і національних велетів – Тараса Шевченка та Богдана Хмельницького, обурюється видання “Вісті Черкащини”.

Олександр Дубовий, не зважаючи на те, що він держслужбовець військової адміністрації, щотижня співслужить у Свято-Михайлівському храмі УПЦ (мп), що у центрі Лисянки. Кілька тижнів тому, журналісти видання були присутні у тому храмі і на власні очі побачили у дияконському облаченні (одязі) Олександра Дубового, який читав молебень російською на широкий загал. Мало того, що два сини Дубового прислуговували перед московським місцевим попом Іллею Кузьменком, який за сумісництвом являється ще й кумом вищезгаданого чиновника.

При вході у храм, де молився Дубовий, розклеєні оголошення, попередження для прихожан, календарі, надруковані мовою окупанта. Цікаво, чи бачили це правоохоронці та СБУ? Коли журналісти почали фотографувати та фільмувати службу у московському храмі, до них відразу ж підбіг агресивно налаштований Дубовий, почав видирати з рук телефони, кричав, що забороняє будь-які фото, відео фіксації. Журналісти запевнили його, що діють у межах Конституції України та чинного законодавства. На що чиновник-піп почав викрикувати, що їхню церкву знімати не можна. То, що ж це? Для посадової особи Звенигородської РВА устав московської церкви важливіший за Конституцію та закони України?

До того ж, на Олександра Дубового з початку війни були покладені посадові обов’язки дозволяти вихід місцевих газет. Абсолютно усім газетам Звенигородщини чиновник забороняв друкувати будь-які статті, де хоч словом згадувався московський патріархат. Ну, прямо напрошується вислів: «Щуку кинули у річку». Мовляв, що преса розпалює релігійну ворожнечу. Після надання публічності цим прецедентам на нього звернули увагу медіа, керівництво області та голова Звенигородської РВА Юрій Піковський, однак з власних джерел журналістам відомо, що ніяких санкцій до заступника начальника Звенигородської РВА Олександра Дубового застосовано не було.

У розмові із журналістами керівник церковної громади ПЦУ в селі Бужанка Звенигородського району Олексій Багателя розповів, що заступник голови Звенигородської РВА Олександр Дубовий – запеклий прихильник московської церкви. Зі слів Багателі, Дубовий є старостою церкви УПЦ МП в селищі Лисянка. У цьому журналісти пересвідчились особисто.

«Коли громада нашого села вирішила перейти із підпорядкування УПЦ мп до ПЦУ, Олександр Дубовий особисто привозив сюди тітушок і погрожував селянам, які хотіли перейти до ПЦУ», – розповів Багателя.

Цитуємо публічний допис із місцевої спільноти «Лисянщина на долонях»: «Дубовий намагався скасувати державну реєстрацію православної парафії у селі Бужанка, після того, як парафіяни прийняли рішення на загальних зборах у лютому 2019 року перейти з підпорядкування Московському патріархату до Православної Церкви України. Поїхав у Черкаси, ходив по кабінетах, але зазнав фіаско, тепер зайнявся цькуванням колеги на роботі!».

У рідній Лисянці про Дубового відгукуються до цих пір негативно: раніше він працював заступником голови райдержадміністрації, згодом виконував обов’язки голови РДА. Місцеві жителі згадують, що до чиновника на особистий прийом для громадян потрапити було неможливо. Чим він займався у стінах адміністрації, багато місцевих і по сьогодні не знають. Варто пригадати випадок конфліктної ситуації, яка склалася у Дубового з начальником відділу регіонального розвитку тодішньої Лисянської райдержадміністрації Людмилою Деркач. Жінка не раз зверталася і на урядову гарячу лінію, і в область зі скаргою на неетичну поведінку посадової особи. Дубовий дозволяв собі нецензурне висловлювання на адресу Деркач та завжди намагався її принижувати перед колегами, були випадки, коли її хапав та штовхав на східцях будівлі адміністрації. Після цькування у Людмили Деркач почалися проблеми із серцем. Поведінку посадовця жінка тоді розцінювала, як цілеспрямоване насильство і терор.

Хто ж допоміг Дубовому обіймати високі районні посади у Лисянці? Захмарні зарплати, премії та допомоги, кар’єрний зліт із заступника до виконуючого обов’язки голови РДА Дубового, стверджує видання, курував нібито колишній запеклий регіонал, екс-голова Черкаської облради та обладміністрації, нинішній депутат облради тепер уже від партії «За майбутнє» – Олександр Вельбівець. Який, теж як не дивно, затятий прихожан Свято-Михайлівського храму УПЦ (мп) у Лисянці. Власні джерела “Вістей Черкащини” повідомляють, що Вельбівець, кум того ж самого московського попа Іллі Кузьменка, що й Дубовий. От тепер і розуміємо, що значить впливове, вигідне кумівство на периферії: «рука, руку миє». Цікаво, що пан Вельбівець на одному із засідань Черкаської облради, коли втретє вирішувалось питання про заборону діяльності УПЦ МП в Черкаській області, взагалі не голосував так само, як і голова облради Анатолій Підгорний, ще один прихильник московських церков.

То до чого ж ми тоді котимося? Цілі громади в Україні виступають за повну заборону ворожої церкви мп, пересічні жителі приходять на мітинги проти московських попів, наші герої гинуть на передовій і їх відмовляються відспівувати у церквах московського патріархату, а чиновники дозволяють собі не тільки підтримувати та фінансувати рашистську церковцю, а й співслужити там на пару з перевертнями у рясах. І не просто читати молебень, а й тримати приход, збирати пожертви з людей і перераховувати гроші для руського міра, тим самим прямо виступати спонсорами окупанта у цій війні.

Анна Драгун