Якісний сон – базова потреба організму. Під час сну відбувається відновлення нервової системи, гормональний баланс і «ремонт» клітин. Про це розповідає ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України».
Нестача сну шкодить здоров’ю:
Порушується гормональний контроль апетиту: підвищується рівень греліну та знижується рівень лептину, що призводить до підвищеного апетиту, переїдання й розвитку ожиріння.
Погіршується чутливість клітин до інсуліну, внаслідок чого зростає ймовірність розвитку цукрового діабету 2 типу.
Посилюються хронічні запальні процеси в організмі, що є підґрунтям для розвитку серцево-судинних захворювань.
Підвищується артеріальний тиск і ризик інфаркту та інсульту.
Знижуються пам’ять і здатність до концентрації, порушується емоційна рівновага, що підвищує ризик розвитку депресивних і тривожних розладів.
Що важливо для здорового сну:
Лягати й прокидатися в один і той самий час.
Темрява, тиша, прохолода в спальні.
Відмова від екранів за 1–2 години до сну.
Рух удень (ходьба, легкі тренування).
Стрес – це реакція організму на навантаження. Короткочасний стрес може бути корисним, але хронічний – руйнівний.
Наслідки тривалого стресу:
Тривало підвищений рівень кортизолу сприяє зростанню артеріального тиску та концентрації глюкози в крові.
Часті судинні спазми створюють передумови для розвитку гіпертонії та ішемічної хвороби серця.
Збої у роботі шлунково-кишкового тракту можуть проявлятися синдромом подразненого кишківника.
Зниження імунного захисту організму призводить до частих захворювань.
Тривалий стрес спричиняє емоційне виснаження, підвищує ризик тривожних і депресивних розладів.
Стрес провокує негативні поведінкові фактори, коли ми стресуємо ми:
- менше рухаємося, більше сидимо;
- переїдаємо, солодке як «швидка втіха».
У результаті люди частіше вдаються до алкоголю та куріння як способів зниження напруги.
Якість сну + стрес утворює замкнене коло.
Через стрес виникають труднощі із засинанням, поверхневий сон.
Через поганий сон підвищується дратівливість і чутливість до стресу.
У результаті зростають ризики неінфекційних захворювань навіть у молодому віці.
Психологиня Черкаського обласного ЦКПХ Наталія Жуковська рекомендує застосувати практичні профілактичні заходи:
7–9 годин сну щодня без «відсипання» на вихідних.
Щоденна ходьба, зокрема скандинавська – знижує рівень стресу і покращує сон.
Дихальні вправи, короткі паузи відновлення протягом дня.
Обмеження новин і соцмереж увечері.
Підтримка соціальних контактів.
Повноцінний сон і ефективне управління стресом є ключовими чинниками збереження здоров’я. Їх порушення запускає гормональні, метаболічні та психоемоційні зміни, які підвищують ризик розвитку неінфекційних захворювань. Регулярний сон, рухова активність і навички саморегуляції суттєво знижують ці ризики та покращують якість життя.
Сон і керування стресом – це не «додаток», а основа профілактики неінфекційних захворювань і збереження психічного та фізичного здоров’я.
КОМЕНТАРІ